Імміграція в Грецію

Причин безпрецедентно масової для Греції імміграції впродовж 1990-х років кілька: розпад Радянського Союзу, що поряд з іншими балканськими проблемами, такими як Югославські війни, призвів до поширення політичних хвилювань і політичної нестабільності як на Балканах, так і в усіх колишніх державах Східного блоку.

Демографія регіону також представляє особливий інтерес, оскільки Греція — країна зі старіючим населенням, отримала іммігрантів з країн з молодшими трудовими резервами. У поєднанні із потребою Греції у дешевій робочій силі (особливо в малих сімейних підприємствах, які як і раніше поширені в Греції — ресторани, таверни, вілли, крамниці тощо) це призвело до неможливості грекам працевлаштуватись у власній країні.

Іншим важливим фактором у значному зростанні масштабів імміграції стало звуження розриву в рівні життя між країнами Північної Європи та Південної Європи. Відтак Греція стала привабливою для економічних мігрантів через стійкі темпи росту економіки та допомоги ЄС. Наявність тіньового сектору економіки в Греції, робота в якому добре оплачується, також сприяла припливу іммігрантів. Наприклад, албанським працівникам в Албанії виплачували в середньому $3 за годину, у той час в Греції за ту саму роботу вони отримували від $6 до $10.[5]

За даними Грецької поліції, 2010 року значно зросла частка турецьких нелегальних іммігрантів, кількість їх арештів зокрема в номі Еврос зросла до 371,94% у порівнянні із 2009 роком. З січня по вересень 2010 року на кордоні із Туреччиною при переправі суходолом затримано 31 219 осіб, в той час як у відповідний період 2009 року 6 615 осіб[6]. За даними Єврокомісії, близько 90% всіх нелегальних мігрантів в'їжджають до Євросоюзу через Грецію.[7]

В жовтні 2010 року Міністерство громадянського захисту Греції звернулося з проханням надіслати прикордонний патруль для охорони грецько-турецького кордону від нелегальних мігрантів. За словами міністра громадського захисту Христоса Папуціса, громадяни третіх країн проникають через Туреччину до Греції, яка є країною-членом ЄС, щоб далі перебратися в інші європейські країни, тому проблема вже набула загальноєвропейського характеру. Офіційні Афіни сподіваються також на допомогу агентства ЄС із захисту кордонів Frontex, яке раніше допомогло Греції зупинити масовий перетин державного кордону нелегальними мігрантами морем.[8][9]

2 листопада 2010 року загін зі 175 спеціалістів Frontex[10] розмістився в місті Орестіада поблизу греко-турецького кордону. Серед учасників місії — фахівці з виявлення підроблених документів, незаконного перетину кордону, прикордонного контролю та викрадення автомобілів, перекладачі, фахівці з опитуванням затриманих і кінологи[11]. Загін підпорядковується грецькій владі і застосовуватиме зброю тільки як захід самооборони.[12]

Не зважаючи на спільні зусилля Frontex, грецької прикордонної служби і поліції, 15 грудня 2010 року міністр громадського порядку Христос Папуціс відзначив: «Фактично щодня населення Греції збільшується на одне село… сьогодні грецький кордон в Евросі нелегально перетинають від 120 до 150 іммігрантів.»[13]. На початку січня 2011 Папуціс запропонував звести 12,5-кілометрову стіну на кордоні із Туреччиною[14]. Така пропозиція викликала осуд КПГ та Human Rights Watch[7], натомість переважна більшість самих греків, згідно з опитуваннями, підтримують ідею[15].

За даними, оприлюдненими Грецьким фондом європейської і зовнішньої політики в січні 2011 року, кількість нелегальних мігрантів за 12 місяців 2010 року зросла на 60% у порівнянні із двома попередніми роками і склала 470 тисяч осіб (у попередні роки 280 тисяч)[16]. У зв'язку із хвилею протестів та революцій в арабському світі на початку 2011 року Греція готується до ще потужнішої хвилі незаконної імміграції[17].

Водночас наприкінці січня 300 іммігрантів, переважно молодь, із країн Північної Африки розпочали голодування в Афінах і Салоніках, вимагаючи видати їм вид на проживання[18]. 7 березня голодуючі відхилили пропозицію уряду подовжити їх перебування в Греції на півроку до висилки і наполягають на повній легалізації[19][20]. Станом на 9 березня 2011 року, коли страйк тривав 43 доби, понад сотня осіб була госпіталізована із крайнім ступенем виснаження[21]. 10 березня домовленість між владою та протестуючими була досягнута: відкликано рішення про негайну депортацію, скорочено з 12 до 8 років термін, після якого можливе отримання громадянства. Однак уряд підкреслив, що зробив виняток для голодуючих[22].

У квітні 2011 року МЗС Греції підтримало пропозицію Італії та Франції про зміну Шенгенської угоди: пропонується розподілити нелегальних мігрантів, 90% яких перетинають першим кордон Греції, по інших державах ЄС[23], оскільки за чинними умовами при затриманні «нелегалів» їх висилають в ту країну ЄС, кордон якої вони перетнули першим.