Імператор Суйнін
Імператор Суйнін (яп. 垂仁天皇, すいにんてんのう, суйнін тенно [1]; 26 січня 68 до Р.Х. — 8 серпня 70) — 11-й Імператор Японії, синтоїстське божество, напівлегендарний монарх. Роки правління — 4 лютого 29 до Р.Х. — 8 серпня 70[2].
| Імператор Суйнін | |
|---|---|
| яп. 垂仁天皇 | |
 | |
| Народився | 69 до н. е. |
| Помер | 14 липня 70 |
| Країна | Японія |
| Діяльність | правитель |
| Знання мов | японська |
| Посада | імператор Японії |
| Рід | Імператорський дім Японії |
| Батько | Імператор Судзін |
| Мати | Empress Mimakihimed |
| Брати, сестри | Toyosukiirihime no mikotod, Yasakairihime no mikotod, Princess Toochiniirihimed, Princess Chichitsukuyamatohimed, Princess Kunikatahimed, Princess Nunakiirihimed, Prince Yamatohikod, Q14759414? і Prince Toyokiirihikod |
| У шлюбі з | Empress Sahohimed, Hibasuhimenomikotod, Kaguyahime no Mikotod, Q108043975?, Q109930164?, Q109930863?, Q109931034? і Q109931020? |
| Діти | Prince Homutsuwaked, Prince Inishikiirihikod, Імператор Кейко, Yamatohime-no-mikotod, Prince Ikohayawaked, Prince Iwatsukuwaked, Ojiwake no mikotod, Prince Ikatarashihikod, Prince Tuburamed, Q106379492? і Q65248127? |
Короткі відомості
Імператор Суйнін був другим сином Імператора Судзіна і Мімакі Хіме но мікото.
У лютому 50 до Р.Х. Суйнін став кронпринцом, а після смерті свого батька 9 січня 29 до Р.Х., 4 лютого 29 до Р.Х. успадкував його трон. Він правив 99 років як 11-й Імператор Японії. Його резиденція знаходилась у палаці Макімуку но Тамакі но мія (纒向珠城宮) у краю Ямато, на території сучасного міста Сакураї префектури Нара.
Згідно з «Анналами Японії» за правління Імператора Судзіна відбулися такі події:
- 27 до Р.Х. — принц країни Сілла підніс реліквії своєї країни Імператору, на знак визнання свого васалітету.
- 25 до Р.Х. — старший брат Імператора, Сахо Хіко, підняв повстання і загинув.
- 23 до Р.Х. — організовано перші змагання з боротьби сумаї, майбутнього сумо.
- 5 до Р.Х. — для вшановування богині сонця Аматерасу засновано Святилище Ісе, ритуали при якому доручено відправляти жрицям-донькам Імператора.
- 3 до Р.Х. — засновано систему прямого імператорського землеволодіння міяке в регіонах.
- 3 — принесення в жертву домівників та тварин вслід за померлим замінено глиняними образами й статуями ханіва.
- 6 — по всій Японії поширюється іригація, росте обсяг врожаїв.
Помер Імператор Суйнін 8 серпня 70 року. Згідно з переказами «Записів про справи давнини» йому було 153, а згідно з «Анналами Японії» — 140 років. Поховали монарха в мавзолеї Суґавара но Фусімі но Хіґасі (菅原伏見東陵), на території сучасного міста Нара префектури Нара.
Наступником Імператора Судзіна став його третій син О-Тарасі Хіко Оросіваке но Сумера мікото, майбутній Імператор Кейко, народжений від дружини Хібасу Хіме но мікото.
Генеалогічне дерево
| (1) Дзімму | Каму Яї Мімі | 〔рід О〕 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| (2) Судзей | (3) Анней | (4) Ітоку | (5) Косьо | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Аматарасі | 〔ріл Вані〕 | (8) Коґен | Обіко | 〔рід Абе〕 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| (6) Коан | (7) Корей | Момосо | (9) Кайка | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Кібіцу | Хікофуцуосі | Янусіосі | Такеуті но Сукуне 〔рід Соґа〕 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вакатаке | 〔рід Кібі〕 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| (10) Судзін | Тойокіїрі | 〔рід Кену〕 | Ямато Такеру | (14) Тюай | (15) Одзін | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| (11) Суйнін | (12) Кейко | (13) Сейму | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Тойосукіїрі | Ямато | Іокіїрі | ◇ | Накацу (Одзін) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Хікоімасу | Тамба | Нутесіваке | 〔рід Ваке〕 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ◇ | ◇ | Окінаґа | Дзінґу (Тюай) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
- Посмертне ім'я — Ікуме Ірібіко Ісаті но мікото (活目入彦五十狭茅尊). Китаїзована форма посмертного імені — Суйнін, «ниспосилаючий чоловіколюбство».
- Усі дати подані за європейським календарем.
Джерела та література
- 笠原英彦『歴代天皇総覧 : 皇位はどう継承されたか』 東京、中央公論新社、2001.(яп.)
- (Касахара Хідехіко. Збірник правивших Імператорів Японії: як успадковувався монарший титул. Тюокорон-сінся, 2001.)
- 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) 東京、学研 、2003. (яп.)
- (Вся історія Імператорів Японії — монархічне генеалогічне дерево безперервної лінії. (Серія «Історичні портрети»). Ґаккен, 2003.)
- 『新編 日本史辞典』 京大日本史辞典編纂会、東京創元社、1994. (яп.)
- (Нове видання. Словник історії Японії. Токьо-соґенся, 1994. — С.544—555.)