Імперська служба праці
Імперська служба праці (нім. Reichsarbeitsdienst, RAD) — організація у Третьому рейху в 1933—1945роках, основним завданням котрої було боротьба з безробіттям, мілітаризація та ідеологічна робота з трудовими ресурсами Рейху. Ця державна організація була розділена на дві гілки - чоловічу і жіночу.
З червня 1935 німецькі парубки у віці від 18 до 25 років повинні були виконати шестимісячну трудову повинність, перед початком військової служби. З початку Другої світової війни діяльність RAD також поширилась і на дівчат. З часом організація фактично перетворилась у допоміжну структуру Вермахту. Керівником організації був Константін Гірль.
| Імперська служба праці | |
|---|---|
| нім. Reichsarbeitsdienst | |
 | |
 | |
| Абревіатура | RAD |
| Тип | організація |
| Засновано | 1933 |
| Розпущено | 1945 і 10 жовтня 1945 |
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} Німеччина |
| Штаб-квартира | Ґруневальд |
 Імперська служба праці у Вікісховищі | |
| |
Заснування
Під час Великої Депресії, уряд Веймарської республіки Генріха Брюнінга, надзвичайним декретом, створив Добровільну службу праці (нім. Freiwilliger Arbeitsdienst, FAD), котра повинна була займатися інфраструктурними проектами, залучавши до них безробітних громадян. Ця концепція також була прийнята Гітлером, після приходу до влади у 1933р. Відповідальним за FAD став Константін Гірль, новопризначений державний секретар у Міністерстві праці, на той момент високий чин у НСДАП, керівник партійної трудової організації (нім. Nationalsozialistischer Arbeitsdienst, NSAD). Гірль розробив концепцію служби за зразком армійської, з обов'язковістю для проходження громадянами. 11 липня 1934р. NSAD була перейменована у Імперську службу праці, згідно закону від 26 червня 1935 RAD була проголошена як єдина трудова організація в Рейху на чолі з Константіном Гірлем. Завдяки великому бюджетному фінансуванню організація одразу ж залучилася до великої кількості військових, цивільних та сільськогосподарських проєктів. Закон 1935 року також проголошував:
- служба в Імперській службі праці - почесний обов'язок для німецьких людей;
- всі молоді німці зобов'язанні служити своєму народу в Імперській службі праці;
- Імперська служба праці виконує обов'язок навчати молодих німців у дусі Націонал-соціалізму, національної єдності, поваги до праці, зокрема ручної праці;
- Імперська служба праці призначена для виконання благодійної роботи...
Організація
Служба праці була поділена на дві головні гілки - чоловічу (Reichsarbeitsdienst Männer - RAD/M), і до 1939 року добровільну, жіночу (Reichsarbeitsdienst der weiblichen Jugend - RAD/wJ). В структурі служби, котра організаційно нагадувала військову, було 33 організаційні одиниці - Робочі округи (Arbeitsgau), кожен з яких очолював Арбайтфюрер (Arbeitsgauführer) зі штабом та охоронною одиницею (Wachkompanie). В кожному окрузі було створено від шести до восьми Робочих груп (Arbeitsgruppen), чисельністю 1200-1800 осіб, групи ділились на шість відділів (Abteilung). Призвані на службу розміщувались у казармах, кожному видавались лопата та велосипед. Вони протягом шести місяців трудились в основному на сільськогосподарських роботах, мужчини переважно на фермах і полях, жінки - по господарству, попередня професія не мала значення. Таке широке залучення дешевої робочої сили також допомагало знизити рівень безробіття, що додавало додаткових балів Гітлеру серед народу. В 1934 році для службовців була запроваджена форма.
Звання
| Петлиця | Погон | Звання | Переклад | Еквівалент звання у Вермахті | |
|---|---|---|---|---|---|
 |
Reichsarbeitsführer | Рейхсарбайтфюрер |
Генерал-фельдмаршал (OF-10) |
 | |
 |
Generaloberstfeldmeister | Генерал-оберстфельдмайстр |
Генерал-полковник (OF-9) |
 | |
 |
Generalfeldmeister | Генерал-фельдмайстр |
Генерал роду військ (OF-8) |
 | |
 |
Obergeneralarbeitsführer | Обер-генераларбайтсфюрер |
Генерал-лейтенант (OF-7) |
 | |
 |
Generalarbeitsführer | Генерал-арбайтсфбрер |
Генерал-майор (OF-6) |
 | |
 |
Oberstarbeitsführer | Оберстарбайтфюрер |
Полковник (OF-5) |
 | |
 |
Oberarbeitsführer | Оберарбайтфюрер |
Підполковник (OF-4) |
 | |
 |
Arbeitsführer | Арбайтсфюрер |
Майор (OF-3) |
 | |
 |
Oberstfeldmeister | Оберстфельдмайстр |
Гауптмана/Ротмістр (OF-2) |
 | |
 |
Oberfeldmeister | Оберфельдмайстр |
Обер-лейтенант (OF-1) |
 | |
 |
Feldmeister | Фельдмайстр |
Лейтенант (OF-1) |
 | |
 |
Unterfeldmeister | Унтерфельдмайстр |
Штабс-фельдфебель (OR-8) |  | |
 |
Obertruppführer | Обертрупфюрер |
Обер-фельдфебель (OR-7) |  | |
 |
Truppführer | Трупфюрер | Фельдфебель (OR-6) |
 | |
 |
Hauptvormann | Гауптворманн |
штабс-єфрейтор (OR-4) |   | |
 |
Obervormann | Оберворманн |
Обер-єфрейтор (OR-4) |
| |
 |
Vormann | Ворманн |
Єфрейтор (OR-3) |  | |
| Arbeitsmann | Робітник |
Рядовий, Гренадер, Канонір (OR-1) | | ||
Джерела
- Ерин М. Е., Ермаков А. М. «Имперская трудовая повинность» в нацистской Германии (1933—1945 гг.). — Ярославль: ЯрДУ імені П. Г. Демидова, 1998. — 196 с ISBN 5-230-20568-7
- Kiran Klaus Patel: Soldaten der Arbeit. Arbeitsdienste in Deutschland und den USA, 1933—1945, Verlag Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen 2003. ISBN 3-525-35138-0.
English edition: «Soldiers of Labor. Labor Service in Nazi Germany and New Deal America», 1933—1945, Cambridge University Press, New York 2005, ISBN 0-521-83416-3.