Інагакі Хіросі

Хіросі Інагакі народився 30 грудня 1905 року в Токіо, Японія, у сім'ї актора театру сімпа (яп. 新派). У дитинстві знімався в німих фільмах кінокомпанії «Nikkatsu»[3]. Був учнем режисера Дайсуке Іто в кінокомпанії «Toho». Як режисер Інагакі почав працювати наприкінці 1920-х років в кінокомпанії «Shochiku». Серед перших його фільмів — «Хроніка спокійного миру» (1928), «Ілюстрована історія чоловіка, що володіє воєнним мистецтвом» (1929), «Материнське око» (1931).

Спільно з режисерами Дайсуке Іто та Мансаку Ітамі Хіросі Інагакі сприяв поновленню жанру історичного фільму «дзідайгекі», вніс у нього проблеми сучасності, гуманізму, створив живі людські характери.[4] Повернувшись в «Nikkatsu», він брав участь в групі молодих кінорежисерів Нарітакі разом з Садао Яманакою і Фудзі Яхіро, спільно з якими писав сценарії під псевдонімом Кімпаті Кадзівара[5]. Як і інші учасники групи, Інагакі був відомий своїми живими фільмами в жанрі тямбара[6].

Фільми Інагакі «Трилогія Міямото Мусасі» («Самурай: Шлях воїна», 1954, «Самурай 2: Дуель біля храму», 1955 та «Самурай 3: Двобій на острові», 1956), «Життя Мухомацу» (1943, за твором Сюнсаку Івасіти), дія яких відноситься до епохи Мейдзі, вважаються найкращими історичними фільмами в Японії[4]. У них Інагакі розвінчує соціальне зло, відтворює правдиву, насичену реалістичними деталями атмосферу минулих епох. У 1956 році фільм Інагакі «Самурай: Шлях воїна» здобув премію «Оскар» Американської кіноакадемії в категорії «Найкращий фільм іноземною мовою».

Наприкінці 1940-х років Хіросі Інагакі звернувся до сучасності, поставивши фільми «Діти, що взялися за руки» (1948) та «Забуті діти» (1949), присвячені життю неповноцінних дітей. У 1950-х роках Інагакі поставив історичні фільми-трилогію: «Сасакі Кодзіро» (1951), «Самурай» (1955) та «Життя Мухомацу» (1958; в радянському прокаті — «Людина-рикша»), який був удостоєний премії «Золотий лев» 19-го Венеційського міжнародного кінофестивалю.

Загалом Хіросі Інагакі, як режисер поставив 109 кінофільмів, та написав сценарії до 67 стрічок.[7]

Хіросі Інагікі помер 21 травня 1980 в Токіо у віці 74 років.[8]

Режисер, сценарист, продюсер

Рік	Назва українською	Оригінальна назва (яп.)	Режисер	Сценарист	Продюсер
1928	Хроніка спокійного миру	天下太平記
1936	Подорож завдовжки в тисячу і одну ніч	股旅千一夜
1941	Свято за морем	海を渡る祭礼
1943	Життя Мухомацу	無法末の一生
1944	Вогняні знаки Шанхаю	狼火は上海に揚る 春江遺恨
1951	Корабель піратів
1952	Бродяги Сенгоку	戦国無頼
1954	Самурай: Шлях воїна	宮本武蔵
1955	Самурай 2: Дуель біля храму	続宮本武蔵 一乗寺の決闘
	Окрема поїздка	旅路
1956	Самурай 3: Двобій на острові	決闘巌流島
	Буря	嵐
1957	Повість про клан Ягю Мистецтво ніндзя	柳生武芸帳
1958	Життя Мухомацу	無法末の一生
	Ніндзіцу. Секретні свити клану Ягю 2	柳生武芸帳 双龍秘剣
1959	Народження Японії	日本誕生
	Самурайська сага	或る剣豪の生涯
1961	Повість про замок в Осаці	大阪城物語
1962	47 ронінів	忠臣蔵 花の巻 雪の巻
1968	Знамена самураїв	風林火山
1969	Сінсенгумі	新選組
1970	Засідка в ущелині смерті	待ち伏せ

• Кинословарь. В 2 т / Гл. ред. С. Ю. Юткевич. — М. : «Советская энциклопедия», 1966. — Т. 1 : А — Л. — С. 597. — 85000 прим. (рос.)
• Inagaki, Hiroshi (1978). Nihon eiga no wakaki hibi. Tokyo: Mainichi Shinbunsha.

• Hiroshi Inagaki's grave