Інвентарні правила
«Правила для управління маєтками по затверджених для оних інвентарям»[1], більш відомі як Інвентарні правила (1847—1848) — положення, які визначали розмір селянського наділу та уніфікували повинності поміщицьких селян на Правобережній Україні, Білорусі та Литві.
Інвентарні правила були запроваджені російським імператором Миколою І і спрямовані на обмеження кріпосного права. До цього монарха спонукала загроза повного розорення селян. 15 (27) квітня 1844 Микола І затвердив «Положення комітету західних губерній про заснування губернських комітетів для запровадження інвентарів». Комітети повинні були складати та затверджувати інвентарі по кожному маєтку строком на 6 років. Того ж року було відкрито губернські комітети і в південно-західному краї.
У червні 1846 київський генерал-губернатор Д. Г. Бібіков повідомив уряд, що інвентарі, розроблені комітетами, не є ефективними через їх розрізненість, різноманітність. Він запропонував урядові затвердити інші інвентарі, розроблені в його канцелярії за єдиною формою. Уряд погодився, і єдині правила було затверджено 26 травня (7 червня) 1847, а в новій редакції — 29 грудня 1848 (10 січня 1849).
Посилання
Джерела та література
- П. В. Голобуцький. Інвентарні правила 1847—1848 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 461. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
- Інвентарні правила 1847—48 // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
- Кошик О. К. Инвентарная реформа 1847—1848 гг. и крестьянское движение на Правобережной Украине.// Наукові записки КДУ ім. Т. Г. Шевченка / Ред. О. К. Кошик. — Київ: Вид-во КДУ, 1949. — Т.VIII, Вип.1