Інгеборга Шведська

Інгеборга Магнусдоттер Шведська (дан. Ingeborg Magnusdatter af Sverige; (1277, Швеція — 15 серпня 1319, Роскілле, Зеландія, Данія)) — королева-консорт Данії, дружина короля Данії Еріка VI. Донька короля Швеції Магнуса Ладулоса та Гедвіги Гольштейнської.

Інгеборга Шведська
Народилася 1277
Швеція
Померла 15 серпня 1319
Роскілле, Зеландія, Данія
Поховання St. Bendt's Churchd
Країна  Данія
Діяльність консортка, черниця
Посада Queen consort of Denmarkd
Конфесія Католицька церква
Рід Фолькунги
Батько Магнус III Ладулос[1]
Мати Гедвіґа Гольштейнська[1]
Брати, сестри Valdemard, Біргер Магнусон і Eric, Duke of Södermanlandd
У шлюбі з Ерік VI (король Данії)
Діти Valdemar Erikssond[1], Erik Erikssond[1] і Magnus Erikssond[1]

Життєпис

Інгеборга, що народилася 1277 року була дочкою короля Швеції Магнуса III та Гедвіги Гольштейнської. У 1288 році між Інгеборгою та королем Данії Еріком VI був укладений шлюб, проте весілля відбулося лише в 1296 році в Гельсінгборзі. Шлюб був частиною династичної політики: у 1298 році її брат, король Швеції Біргер одружився на сестрі чоловіка, принцесі Марті Данській. Шлюб не міг відбутися до 1297 року через конфлікт між її чоловіком і архієпископом Йенсом Грандом.

Королева Інгеборга описується як красива і ніжна. Вважається, що вона не відігравала жодної політичної ролі. У неї було вісім синів, всі померли в дитинстві, а також шість викиднів. Різні джерела повідомляють, що дітей було від восьми до чотирнадцяти; у будь-якому випадку її численні вагітності закінчувалися або викиднями, або народженням дітей, які незабаром помирали.

Вона з чоловіком були союзниками її старшого брата, короля Біргера і сестри Магнуса Марти Шведської під час боротьби за шведський трон: вони дали притулок їхньому синові в 1306 році, а в 1318 році самі Біргер та Марта знайшли у них укриття.

У 1318 році королева Інгеборга народила сина, який вижив при народженні: вона показала його народу із свого екіпажу — дитина вислизнув з її хватки, впав на бруківку і зламав шию. Після цього вона з-за туги пішла в монастир у Роскілле.

Згідно з однією з версій Магнус змусив її піти в монастир, звинувачуючи в загибелі сина; за іншою — вона сама прийняла це рішення через скорботи, викликані загибеллю її братів Еріка та Вальдемара Магнусонів. У 1319 році вона передбачила свою власну смерть, а також смерть свого чоловіка і архієпископа. Незабаром після цього вона померла, а потім помер і її чоловік.

Генеалогія

Примітки
  1. Lundy D. R. The Peerage

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.