Індивідуальний перев'язувальний пакет

Пакет перев'язувальний індивідуальний (абревіатура ППІ) — засіб надання першої медичної допомоги при пораненнях і опіках.

Індивідуальний перев'язувальний пакет ІПП-1 радянського виробництва

Огляд

У бойовій обстановці ППІ є на спорядженні кожного військовослужбовця. У воєнний і мирний час запас ППІ потрібно мати в санітарних сумках, на постах та пунктах медичної допомоги. Вміст ППІ стерильно, складається з бинта (10 см × 5 м) і двох ватно-марлевих компресів-подушечок розміром одна 18 см × 16 см, яка пришита до бинта біля його вільного кінця, іншу можна пересувати вздовж бинта, має розміри 16 см × 16 см. Бинт компактно складений і загорнутий в пергаментний папір, в складку якої зовні вкладена безпечна шпилька. Згорток укладений у зовнішню оболонку з прогумованої тканини (яка може бути використана як оклюзійна наліпка), герметичну і непромокальну, стійко зберігає стерильність вмісту. На оболонці надрукована коротка інструкція і дата виготовлення ППІ.

Абревіатуру ППІ часто плутають з ІПП (Індивідуальний протихімічний пакет).[1] Але за час війни така назва стала іменем називним, оскільки протихімічні пакети за час російсько-української війни з 2014 не використовувались. Але напис на пакуванні дає однозначну інтерпретацію.[2]

В Україні існують ППІ власного виробництва. Найпростіший з них запакований в паперове пакування, з ниткою для швидкого відкриття. В середині становить собою марлевий бинт розміру, до якого пришита ватна подушка. Також існують варіанти з двома подушками, обидві з яких нерухомо вшиті. Також існують сучасні українські розробки, які доступні на ринку, як, наприклад ІППК (Індивідуальний перев'язувальний пакет кровоспинний)[3], що має аплікатор тиску як у "Ізраїльському" бандажі[4][5].

Спосіб застосування

Розірвати прогумовану оболонку пакета по надрізу крайки, витягнути паперовий згорток, вийняти шпильку та розгорнути папір. Потім однією рукою взяти кінець бинта, іншою — його скатку і розвести руки так, щоб подушечки розвернулися і розправилися. Торкатися руками подушечок можна лише з боку, позначеного кольоровою ниткою. Зворотна сторона повинна залишатися стерильною. При накладанні пов'язки, подушечки стерильною стороною накладають на рану або опік у два шари (одна на іншу) або поруч (в один шар), якщо рана (площа опіку) велика. При наскрізному пораненні один отвір закривають нерухомою подушечкою, інший — рухомою, що переміщується по бинту. Подушечки прибинтовують і кінець бинта закріплюють шпилькою.

У разі потреби пакування з прогумованої тканини може бути використане для герметизації ранових каналів (наприклад, при проникному пораненні грудної порожнини). В цьому випадку воно накладається на рану стерильною (внутрішньою) стороною.

Перев'язувальні пакети із пошкодженою зовнішньою оболонкою для накладання асептичної пов'язки непридатні.

Див. також

Примітки

  1. Індивідуальний протихімічний пакет. Україномовна енциклопедія. Процитовано 10 травня 2020.
  2. Що в аптечці українського солдата?. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 10 травня 2020.
  3. Індивідуальний перев'язувальний пакет кровоспинний. lextrade.ua. Процитовано 10 травня 2020.
  4. Савчук, Вікторія. Пов’язка для екстреної допомоги при травмі або Ізраїльський бандаж. ЗАХИСТ ПАТРІОТІВ ° PATRIOT DEFENCE (укр.). Процитовано 10 травня 2020.
  5. Ізраїльський бандаж "6, самопоміч 2015, 4:53 хв

Література

  • Дії людини у надзвичайних ситуаціях та надання першої (долікарської) допомоги: практ. посіб. / В. В. Ляхов, С. М. Мирошниченко, А. П. Наконечний ; Нац. ун-т «Львів. політехніка», Штаб цивіл. оборони. — Львів: Вид-во Нац. ун-ту «Львів. політехніка», 2014. — 104 с. : іл.
  • Перша медична допомога: підруч. / І. М. Григус, М. Я. Романишин. — Львів: «Новий Світ — 2000», 2015. — 176  с. — (Вища освіта в Україні). — ISBN 978‐966‐418‐223‐9 Електронне джерело
  • Антонов А. Г., Колесніков А. М., Коміссарова Н. О. Основи домедичної допомоги: підручник для ВНЗ.: Вид.друге, переробл. доповн. — K.: КНТ, 2014. — 338 с. ISBN 978-966-373-743-0 Електронне джерело: Зміст

Посилання

Відео

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.