Бинт
Бинт — це медичний виріб з особливої тканини (природної чи синтетичної), що застосовують для накладання пов'язок, перев'язування ран.
Класичний бинт виготовлено з білої марлі (бавовняної), густиною 12x12 ниток на 1 см², скрученої у невеличкі рулони[1]. Бинти можуть бути різної ширини — 3, 5, 7, 10, 14, 16 см; різної довжини- 1, 1.5, 3, 5, 7 м, різної густини. Також бинти можуть бути суцільно плетені та нарізні. Нарізні бинти виготовляються з широкого рулону намотаної марлі, який розрізають відповідно до необхідної ширини. Однак їх недоліком є те, що бокові краї такого бинту містять велику кількість обрізаних ниток, що вкрай незручно при накладанні пов'язок. Але такий метод виготовлення набагато дешевший і реалізувати технологічно легше, а отже для бинта одноразового використання підходить як найкраще.
Види бинтів
Усі бинти поділяють на дві групи: стерильні та нестерильні. Стерильні бинти пакують у пергаментний папір або у водонепроникний синтетичний матеріал.
- Марлеві медичні стерильні
- Марлеві медичні нестерильні
- медичний гіпсовий
- медичний гіпсовий з пластифікатором ПВА
- медичний еластичний
- медичний еластичний трубчатий
- медичний еластичний сітчатий
- медичний фіксуючий
- липкий повітрепроникний
- липкий паропроникний
- трубчатий щільний
- трубчатий легкий
- трубчато-сітчатий
Також є бинти стрічкові (густіше стандартного), термоеластичні(з пластмас та полімерів з термопам'яттю), існують особливі види бинтів, наприклад: самофіксовані, з лікувальним речовинами (охолоджувальні та інш.), водонепроникні та інші.
Як допоміжний матеріал, при використанні бинту, застосовують лейкопластири, марлеві серветки, тампони.
Примітки
- О. М. Кіт. Медсестринство в хірургії : [арх. 22 січня 2022] : підручник / О. Л. Ковальчук, Г. Т. Пустовойт. — Тернопіль : Укрмедкнига, 2001. — С. 211-213. — 494 с. — ISBN 966-7364-92-5.
Література
- Камбарулі, І. В. (2018). Аналіз асортименту еластичних бинтів та дослідження їх споживчих властивостей. Accessed January 28, 2022.