Інтернаціональні бригади
Інтернаціональні бригади або інтербригади — бойові частини з іноземців, які воювали у Громадянській війні в Іспанії на боці урядових сил.
Інтербригади були республіканськими військовими формуваннями під час Громадянської війни в Іспанії, сформованими із добровольців із 53-х різних держав, що прибули до Іспанії, щоб воювати на боці республіканського уряду Народного фронту між 1936-м та кінцем 1938 року. Бригади формувалися переважно за мовною ознакою. Найвідоміші: ім. Лінкольна — англійська, ім. Тельмана — німецька, ім. Гарібальді — італійська, батальйон Андре Марті — французький. З боку СРСР у війні брали підрозділи Червоної армії та кадрові офіцери, котрі мали підроблені документи та офіційно називалися «добровольцями».
Інтербригади воювали на боці республіканського уряду проти іспанських повстанців — націоналістів, якими керував генерал Франсіско Франко, що його активно підтримувала націонал-соціалістична Німеччина Адольфа Гітлера та фашистська Італія Беніто Муссоліні.
Інтербригади налічували до 35 000 чоловіків та жінок[1].
Примітки
- Всемирная история / В десяти томах. Под ред. Е. М. Жукова (гл. ред.) и др. /Академия наук СССР.— М.: Изд-во соц.-экономич. лит-ры.— Том IX.— 1962.— С. 342.
Джерела
- Всемирная история / В десяти томах. Под ред. Е. М. Жукова (гл. ред.) и др. /Академия наук СССР.— М.: Изд-во соц.-экономич. лит-ры.—
- Том IX / Под ред. Л. И. Зубока (отв. ред), А. М. Дубинского, Г. Н. Севостьянова.— 1962.— 751 с.