Іпполіт

Іпполіт (грец. Ιππόλυτος), або Гіпполіт — син Тесея та володарки амазонок Антіопи (варіант: Іпполіти).

Іпполіт
Батько Тесей[1]
Мати Антіопа (амазонка)[1] або Іпполіта
У шлюбі з Ariciad
Діти Virbiusd
Смерть Іпполіта.
Картина Лоуренса Альма-Тадема.

Друга дружина Тесея Федра звела на Гіпполіта наклеп за те, що він не відповів взаємністю на її кохання. Тесей прокляв сина; коли Гіпполіт мчав біля моря на колісниці, Посейдон вислав з моря бика, що наполохав коней, які скинули юнака на землю, і він загинув.

Федра покінчила життя самогубством. За одним із переказів, Асклепій воскресив Гіпполіта, який почав нове життя під ім'ям Вірбія. Тройзенці вірили, що Гіпполіт був піднесений на небо у вигляді сузір'я Візничого. В Атенах його шанували як бога. Міф про Гіпполіта часто привертав увагу античних трагіків.

Постать Іпполіта

Іпполіт — такий, яким його можна побачити у трагедії Евріпіда — це носій виключно позитивних якостей, високоморальна й благородна натура. Він схиляється лише перед чарами Артеміди, що постає як богиня не тільки мисливства, а й усієї природи. Іпполіт же ще й філософ, а на той час філософи саме в природі бачили свій ідеал. Таким чином, захоплення юнака полюванням разом з Артемідою символізує своєрідне єднання людини зі світом природи. Саме це стає метою всього його життя. Все інше для Іпполіта не має ніякого значення. Слід додати, що Іпполіт чесний, вірний своєму слову. Усі ці риси складають портрет духовно багатої людини, серйозного філософа, вимогливого й суворого до себе.

Трагедія «Іпполіт»

Збереглася трагедія Евріпіда «Гіпполіт», яка стала зразком для «Федри» Расіна. Перший варіант трагедії «Гіпполіт» викликав обурення афінських громадян, які оцінили його як аморальний твір, оскільки героїня сама освідчувалася у коханні своєму пасербу. Евріпід переробив трагедію і поставив її під назвою «Гіпполіт увінчанний». Цього разу вона мала величезний успіх і заслужила велику увагу серед публіки. Сюжетом «Гіпполіта» став епізод місцевої легенди, що оповідала про життя афінського царя Тесея. Дія трагедії відбувається перед його палацом.

Сюжет

У Пролозі з монологом виступає богиня кохання Афродіта, яка вихваляється своєю владою над усіма людьми, чоловіками й жінками, що схиляються перед її могутніми чарами і приносять на її вівтар свої дари. Але богиня вважає себе глибоко ображеною сином Тесея Гіполлітом, бо він ще жодного разу не покохав жінку чи дівчину, і не приніс Афродіті жертву. Богиня обіцяє йому за це жорстоко помститися.

Далі Афродіта розповідає, що своє дозвілля Гіпполіт проводить із богинею Артемідою на полюванні, а на жінок не звертає уваги. У першій пісні хор співає про пригнічений настрій Федри, яка «загадковій недузі вся віддалась». У розмові Федри, молодої дружини Тесея, та її старої годувальниці з'ясовується, що Федра раптом закохалася в сина Тесея від першого шлюбу з амазонкою, але сама соромиться цієї пристрасті й гостро засуджує себе за неї.

Література

Примітки
  1. Антіопа // Энциклопедический лексикон — СПб: 1835. — Т. 2. — С. 372.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.