Амазонки

Амазо́нки (грец. Αμαζόνες) міфологічне[1] войовниче плем'я жінок, які не терпіли у своєму середовищі чоловіків. Присутнє в слов'янській міфології як «амазони».

Частина серії статей на тему:
Давньогрецька міфологія
Поранена амазонка, Капітолійські музеї
Категорія • Портал • Портал

За стародавніми переказами, вони утворили могутню державу на чолі з царицею. Одружувалися з представниками сусідніх племен тільки для продовження роду, потім відсилали чоловіків назад[1]. Новонароджених хлопчиків віддавали батькам або вбивали, дівчаток виховували для війни[1].

Зброя амазонок: подвійна сокира, спис, лук і щит у формі півмісяця[1].

У VII ст. нашої ери вірменський літопис «Ашхарацуйц» згадував плем'я «амазони» серед «народів в Сарматії» (див. «Сарматія») локалізованих у «Сарматії Азійській»[2].

За повідомленням «Повісті минулих літ» XII ст. амазонки мешкали у Малій Азії, біля Понтійського моря (Чорного моря), та на пониззі р. Дону, біля берегів Меотіди (Меотії) Азовського моря[3]:

Амазонки ж мужа не мають, яко скот безсловесний, а один раз на рік, під весняні дні, ідуть вони із землі своєї і злягаються з навколишніми мужами, вважаючи цей час за якесь для них торжество і велике празникування. Коли ж од них зачнуть вони у чреві, то знову розбіжаться звідси всі. А як прийде пора родити і якщо народиться хлопча - погублять його, якщо ж дівочої статі - то вигодують і дбайливо її виростять

Етимологія

Слово «амазонка» імовірно походить від іранського слова «ha-mazan» — жінка-воїн. Ще один варіант — від слова «a masso» — «недоторканні» (для чоловіків).

Ще одна версія походження полягає у тому, що згідно із міфологією про амазонок, вони ампутували жіночі груди[1] для зручності стрільби з лука тлумачиться назва амазонок як «безгруда»[1] у прямому або у переносному значенні, що відрізняло їх від інших жінок[4]. Хоча існує версія, що етимологія назви амазонок невідома[5].

Групи амазонок

Амазонка у штанах, несе щит з сагайдаком, 470 р. до н. е., Британський музей

Стародавні письменники розрізняли три групи амазонок:

Легенди

Перекази про амазонок сягають матріархального періоду.

Джерело міфів про амазонок дуже давнє, що сягає своїм корінням у Мінойську цивілізацію[6]. Міф про амазонок пов'язаний з культом Великої Триєдиної Богині, в якому міститься пам'ять про високе становище жінки[6].

Легендами про амазонок захоплювалися у Середньовіччі, особливо під час відкриття Америки, де намагалися знайти їхнє царство (річка Амазонка).

Відомі амазонки

  • Аґава. Амазонка[7].
  • Алкібія. Амазонка, супутниця Пентесілеї[8]. Вбита Діомедом[9].
  • Алкіпа. Амазонка. Дала обіт назавжди лишитися дівою, вбита Гераклом[10].
  • Амазоя. За анонімним алфавітним поясненням до Гомера, мати амазонок[11].
  • Андромаха. «Чоловікопоборна». Це ім'я часто носять амазонки (написи на вазах)[12].
  • Антандра. Амазонка, супутниця Пентесілеї[13]. Вбита Ахілом[14].
  • Антианіра, очільниця амазонок після загибелі цариці Пентесілеї.
  • Антиброта. Амазонка, супутниця Пентесілеї[8]. Убита Ахілом[14].
  • Антіопа.
  • Арето. Амазонка, супутниця Іполіти. Разом з Пантарістою та Іфіто перемогли супутників Геракла.
  • Астерія. Амазонка. Вбита Гераклом у бою[10].
  • Бремуса. Амазонка, супутниця Пенфесілеї[13]. Вбита Ідоменеєм[15].
  • Гармонія. Німфа, улюблена Ареса, народила від нього амазонок[16].
  • Гармофоя. Амазонка, супутниця Пентесілеї[17]. Вбита Ахілом[18].
  • Гарпа. Амазонка, учасниця битви скифів і колхів. Вбита Гесандром[19].
  • Гіпо. Амазонка. Перша жриця Артеміди в Ефесі, коли була поставлена її старовинна статуя коло дуба. Не погодилася з танцем перед вівтарем і покарана[20].
  • Гіпофоя. Амазонка[7]. Супутниця Пентесілеї[17]. Вбита Ахілом[14].
  • Ґлавка. Амазонка[7]. Ім'я матері Іполіта (версія)[21] (див. Іполіта).
  • Гріна. Амазонка, засновниця міста Гріней. У неї був закоханий Аполлон, вона кинулася від нього в море[22].
  • Дерімахія. Амазонка, супутниця Пентесілеї[8]. Вбита Діомедом[9].
  • Деріноя. Амазонка, супутниця Пентесілеї[23]. Вбита Еантом Оілідом[24].
  • Деяніра. Амазонка. Вбита Гераклом у бою[10].
  • Діоксіпа. Амазонка[7].
  • Євандра. (Евандра.) Амазонка, супутниця Пентесілеї[13]. Вбита Меріоном[25].
  • Євріала. Амазонка у війську Еета[26].
  • Єврібія.[27] Амазонка. Супроводжувала на полюванні Артеміду. Вбита Гераклом у бою[10].
  • Евріпіла. Згідно Аріана, амазонка, колись атакувала ассирійців[28].
  • Іпполіта (Гіполіта). Цариця амазонок.
  • Іфінома. Амазонка[7].
  • Іфіто. Амазонка, билася проти Геракла і його капітанів Теламона, Тесея і Тіаміда, щоб помститися за смерть Іпполіти.
  • Кєлєно. Амазонка. Супроводжувала на полюванні Артеміду. Вбита Гераклом у бою[10].
  • Кіма. Амазонка, ім'ям якої названо місто в Еоліді[29].
  • Клімена. Амазонка[7].
  • Клонія. Амазонка, супутниця Пентесілеї[23]. Вбила ахейця Меніпа. Вбита Подарком.[30].
  • Ксанфа. Амазонка[7].
  • Лампєто. Цариця амазонок[31].
  • Лаомаха. Амазонка[7].
  • Латорія. Амазонка, її ім'ям названа селище біля Ефесу[32].
  • Ліка. Амазонка, учасниця битви скіфів и колхів. Убита Гесандром[33].
  • Лісіпа. Перша амазонка.
  • Марпа. Амазонка. Вбита Гераклом у бою[10].
  • Марпесія. (Марпесса.) Цариця амазонок, дочка Арєя, мати Сінопи. Її військо перебито варварами Азії[34][35].
  • Меланіпа.[36] Амазонка. Дочка Арєса, сестра Іполіти[37]. За деякими, ім'я Іпполіти[38]. Див. Іполіта. Або полонянка Геракла, викупом за котру став пояс цариці Антіопи[39].
  • Меніпа. Амазонка, учасниця битви скифів і колхів. Вбита Ґесандром[40].
  • Міріна[41] Амазонка, її назвали «легконогою» через швидкість управління колісницею[42]. Її курган згадує Гомер: боги називають її могилою Міріни, а люди Батієєю[43].
  • Молпадія. Амазонка. Згідно афінян, коли амазонки напали на Афіни, Мольпадія вбила Антіопу, а сама була вбитою Тесеєм[44].
  • Окіала. Амазонка[7].
  • Оріфія. Цариця амазонок, сестра Антіопи. Очолила похід на Афіни[45].
  • Отрера.
  • Пантаріста (Pantariste). Амазонка. Вбила капітана Тіаміда.
  • Пентесілея.
  • Полємуса. Амазонка, супутниця Пенфесілеї[23]. Вбита Ахілом[14].
  • Полідора. Амазонка[7].
  • Профоя. Амазонка. Семикратно перемагала викликаних нею на поєдинок противників. Вбита Гераклом у бою[46].
  • Сінопа (Sinope (mythology)). Амазонка, дочка Марпеси, незаймана[47] (за іншою версією див. Синопа)[48].
  • Смірна. Амазонка, володарка Ефесу. Від неї названо місто[49].
  • Тєкмєса. Амазонка. Убита Гераклом у бою[10].
  • Фалестріда (Талєстрида) (Thalestris). Цариця амазонок, яка відвідала Олександра Великого[50].
  • Фєба[51]. Амазонка. Супроводжувала на полюванні Артеміду. Вбита Гераклом у бою[10].
  • Фєрмодоса. Амазонка, супутниця Пенфесілеї[52]. Вбита Меріоном[25].
  • Фесеїда. (Тєсєіда.) Амазонка[7].
  • Філіпіда. Амазонка. Вбита Гераклом у бою[46].
  • Фоя. (Тоя.) Амазонка, учасниця битви скіфів і колхів. Вбита Гесандром[53].
  • Еґєя (Aegea). Цариця амазонок.
  • Елла (Аела). Амазонка. Вбита Гераклом у бою[46].
  • Енія. Амазонка, одна з 12 супутниць Пентесілеї.
  • Ерібєя. Амазонка. Доблесна у ратних справах. Вбита Гераклом у бою[46].

Мистецтво

Битва греків з амазонками
Сцена амазономахії:
Геракл та амазонки,
аттична чорнофігурна гідрія

У мистецтві відома скульптура Поліклета «Поранена амазонка» (див. ілюстрацію), статуя Фідія та ін.. Збереглися наслідування скульптур великих митців, рельєфи в Галікарнасі. Особливо популярними були сцени амазономахії — війни між амазонками та грецькими героями.

На території України 1915 р. на острові Березань поблизу Очакова було знайдено давньогрецький чорнофігурний кубок (6 ст. до н. е.), сюжет розпису якого — боротьба Геракла з амазонками. Серед амазонок — їхня цариця — образ, що досить рідко трапляється в сценах амазономахії. Оригінальністю зображення боротьби греків з амазонками виділяється також розпис чорнофігурного лекіфу з Ольвії (6 — поч. 5 ст. до н. е.).

У переносному значенні амазонкою називають жінку-вершницю, войовничу жінку, а також жіноче вбрання для верхової їзди на конях[1]. О. Кобилянська писала[1]:

О, панна Обринська дуже спритна амазонка… її кінь згубив, здається, підкову, виховзнувся і впав, однак вона, на щастя, не ушкодила себе.

У кіно

У літературі

Астрономія

Амазонки в астрономії:

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Амазонки

Примітки

  1. І. Я. Козовик, О. Д. Пономарів // «Словник античної міфології», м. Київ, 1985 р.
  2.  30, Сарматия (Азиатская), АРМЯНСКАЯ ГЕОГРАФИЯ, АЗИЯ, Страны Великой Азии (рос.)
  3. стор. 10, 539, «Літопис Руський», м. Київ, вид. «Дніпро», 1989 р. — ISBN 5-308-00052-2 (укр.)
  4. Миф об амазонках и его развитие в античной традиции (рос.)
  5. Chantraine P. Dictionnaire étymologique de la langue grecque. Histoire des mots. Paris, 1968. P. 69 (фр.)
  6. кандидат исторических наук Котина Алла Викторовна, «Миф об амазонках и его развитие в античной традиции», г. Белгород, 2012 г.- 28 с. (рос.)
  7. Гигин. Мифы 163 (рос.)
  8. Квинт Смирнский. После Гомера I 52 (рос.)
  9. Квинт Смирнский. После Гомера I 344—353 (рос.)
  10. Диодор Сицилийский. «Историческая библиотека» IV 16, 3 (рос.)
  11. Вестник древней истории. 1947 г. № 1. С. 285 (рос.)
  12. Лосев А. Ф., «Мифология греков и римлян». г. Москва, 1996 г. С. 81 (рос.)
  13. Квинт Смирнский. После Гомера I 50 (рос.)
  14. Квинт Смирнский. После Гомера I 725 (рос.)
  15. Квинт Смирнский. После Гомера I 327—335 (рос.)
  16. Аполлоний Родосский. Аргонавтика II 983 (рос.)
  17. Квинт Смирнский. После Гомера I 51 (рос.)
  18. Квинт Смирнский. После Гомера I 726 (рос.)
  19. Валерий Флакк. Аргонавтика VI 376 (рос.)
  20. Каллимах. Гимны III 237—239, 267 (рос.)
  21. Псевдо-Аполлодор. Мифологическая библиотека Э V 2 (рос.)
  22. Сервий. Комментарий к «Энеиде» Вергилия IV 345 // Гиндин Л. А., Цымбурский В. Л. Гомер и история Восточного Средиземноморья. г. Москва, 1996 г. С. 292; Лосев А. Ф. Мифология греков и римлян. г. Москва, 1996 г. С.427 (рос.)
  23. Квинт Смирнский. После Гомера I 49 (рос.)
  24. Квинт Смирнский. После Гомера I 342—343 (рос.)
  25. Квинт Смирнский. После Гомера I 336—341 (рос.)
  26. Валерий Флакк. Аргонавтика V 610; VI 371 (рос.)
  27. Любкер Ф. Реальный словарь классических древностей. Москва, 2001 г. В 3 т. Т.1. С. 565 (рос.)
  28. Арриан, фр. 48 Мюллер // Гиндин Л. А., Цымбурский В. Л. Гомер и история Восточного Средиземноморья. Москва, 1996 г. С. 300 (рос.)
  29. Страбон. География XIII 3, 6 (стр.623) (рос.)
  30. Квинт Смирнский. После Гомера I 310—316 (рос.)
  31. Юстин. Эпитома Помпея Трога II 4, 12 (рос.)
  32. Афиней. Пир мудрецов I 57, 31 d, ссылка на Алкифрона из Меандра (рос.)
  33. Валерий Флакк. Аргонавтика VI 374 (рос.)
  34. Юстин. Эпитома Помпея Трога II 4, 12-16 (рос.)
  35. (без імені) Диодор Сицилийский. Историческая библиотека II 45, 1-5 (рос.)
  36. Мифы народов мира. Москва, 1991—1992 г. В 2 т. Т. 2. С. 134 (рос.)
  37. Аполлоний Родосский. Аргонавтика II 959 (рос.)
  38. Псевдо-Аполлодор. Мифологическая библиотека Э I 16 (рос.)
  39. Юстин. Эпитома Помпея Трога II 4, 25 (рос.)
  40. Валерий Флакк. Аргонавтика VI 377 (рос.)
  41. Мифы народов мира. Москва, 1991—1992 г. В 2 т. Т. 2. С. 153 (рос.)
  42. Страбон. География XII 8, 6 (стр. 573) (рос.)
  43. Гомер. Илиада II 813 (рос.)
  44. Павсаний. Описание Эллады I 2, 1; Плутарх. Тесей 27 (рос.)
  45. Юстин. Эпитома Помпея Трога II 4, 20.26-30 (рос.)
  46. Диодор Сицилийский. Историческая библиотека IV 16, 2 (рос.)
  47. Юстин. Эпитома Помпея Трога II 4, 17 (рос.)
  48. (без імені) Диодор Сицилийский. Историческая библиотека II 46, 1-3 (рос.)
  49. Страбон. География XIV 1, 4 (стр. 633) (рос.)
  50. Диодор Сицилийский. Историческая библиотека XVII 77; Страбон. География XI 5, 4 (стр. 505); Юстин. Эпитома Помпея Трога XII 3, 5; Курций Руф. История Александра Великого VI 5, 24-32 (рос.)
  51. Фридрих Любкер, Реальный словарь классических древностей. г. Москва, 2001 г. В 3 т. Т.3. С. 81 (рос.)
  52. Квинт Смирнский. После Гомера I 53 (рос.)
  53. Валерий Флакк. Аргонавтика VI 375 (рос.)
  54. Wonder Woman in Comics (англ.). DC Comics.com. Архів оригіналу за 19 листопада 2012. Процитовано 9 листопада 2012.

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.