Амазонки
Амазо́нки (грец. Αμαζόνες) — міфологічне[1] войовниче плем'я жінок, які не терпіли у своєму середовищі чоловіків. Присутнє в слов'янській міфології як «амазони».
Частина серії статей на тему: |
Давньогрецька міфологія |
---|
Поранена амазонка, Капітолійські музеї |
Божества
|
Істоти
|
Інше
|
Категорія • Портал • Портал |
За стародавніми переказами, вони утворили могутню державу на чолі з царицею. Одружувалися з представниками сусідніх племен тільки для продовження роду, потім відсилали чоловіків назад[1]. Новонароджених хлопчиків віддавали батькам або вбивали, дівчаток виховували для війни[1].
Зброя амазонок: подвійна сокира, спис, лук і щит у формі півмісяця[1].
У VII ст. нашої ери вірменський літопис «Ашхарацуйц» згадував плем'я «амазони» серед «народів в Сарматії» (див. «Сарматія») локалізованих у «Сарматії Азійській»[2].
За повідомленням «Повісті минулих літ» XII ст. амазонки мешкали у Малій Азії, біля Понтійського моря (Чорного моря), та на пониззі р. Дону, біля берегів Меотіди (Меотії) — Азовського моря[3]:
Амазонки ж мужа не мають, яко скот безсловесний, а один раз на рік, під весняні дні, ідуть вони із землі своєї і злягаються з навколишніми мужами, вважаючи цей час за якесь для них торжество і велике празникування. Коли ж од них зачнуть вони у чреві, то знову розбіжаться звідси всі. А як прийде пора родити і якщо народиться хлопча - погублять його, якщо ж дівочої статі - то вигодують і дбайливо її виростять |
Етимологія
Слово «амазонка» імовірно походить від іранського слова «ha-mazan» — жінка-воїн. Ще один варіант — від слова «a masso» — «недоторканні» (для чоловіків).
Ще одна версія походження полягає у тому, що згідно із міфологією про амазонок, вони ампутували жіночі груди[1] для зручності стрільби з лука тлумачиться назва амазонок як «безгруда»[1] у прямому або у переносному значенні, що відрізняло їх від інших жінок[4]. Хоча існує версія, що етимологія назви амазонок невідома[5].
Групи амазонок
Стародавні письменники розрізняли три групи амазонок:
- азійські амазонки — мешкали по берегах Чорного моря, в районі річки Фермодонт на Понті, та заснували міста Смірну, Ефес та ін.[1].
- Тесей викрав царицю Антіопу, одружився з нею й відбив уторгнення амазонок у Аттику. Геракл відняв у цариці амазонок Іпполіти чарівний пояс. Цариця амазонок Пентесілея допомагала Пріамові в Троянській війні[1].
- Під час походу Александра Македонського цариця амазонок Телестріда відвідала його, щоб народити дитину[1].
Легенди
Перекази про амазонок сягають матріархального періоду.
Джерело міфів про амазонок дуже давнє, що сягає своїм корінням у Мінойську цивілізацію[6]. Міф про амазонок пов'язаний з культом Великої Триєдиної Богині, в якому міститься пам'ять про високе становище жінки[6].
Легендами про амазонок захоплювалися у Середньовіччі, особливо під час відкриття Америки, де намагалися знайти їхнє царство (річка Амазонка).
Відомі амазонки
- Аґава. Амазонка[7].
- Алкібія. Амазонка, супутниця Пентесілеї[8]. Вбита Діомедом[9].
- Алкіпа. Амазонка. Дала обіт назавжди лишитися дівою, вбита Гераклом[10].
- Амазоя. За анонімним алфавітним поясненням до Гомера, мати амазонок[11].
- Андромаха. «Чоловікопоборна». Це ім'я часто носять амазонки (написи на вазах)[12].
- Антандра. Амазонка, супутниця Пентесілеї[13]. Вбита Ахілом[14].
- Антианіра, очільниця амазонок після загибелі цариці Пентесілеї.
- Антиброта. Амазонка, супутниця Пентесілеї[8]. Убита Ахілом[14].
- Антіопа.
- Арето. Амазонка, супутниця Іполіти. Разом з Пантарістою та Іфіто перемогли супутників Геракла.
- Астерія. Амазонка. Вбита Гераклом у бою[10].
- Бремуса. Амазонка, супутниця Пенфесілеї[13]. Вбита Ідоменеєм[15].
- Гармонія. Німфа, улюблена Ареса, народила від нього амазонок[16].
- Гармофоя. Амазонка, супутниця Пентесілеї[17]. Вбита Ахілом[18].
- Гарпа. Амазонка, учасниця битви скифів і колхів. Вбита Гесандром[19].
- Гіпо. Амазонка. Перша жриця Артеміди в Ефесі, коли була поставлена її старовинна статуя коло дуба. Не погодилася з танцем перед вівтарем і покарана[20].
- Гіпофоя. Амазонка[7]. Супутниця Пентесілеї[17]. Вбита Ахілом[14].
- Ґлавка. Амазонка[7]. Ім'я матері Іполіта (версія)[21] (див. Іполіта).
- Гріна. Амазонка, засновниця міста Гріней. У неї був закоханий Аполлон, вона кинулася від нього в море[22].
- Дерімахія. Амазонка, супутниця Пентесілеї[8]. Вбита Діомедом[9].
- Деріноя. Амазонка, супутниця Пентесілеї[23]. Вбита Еантом Оілідом[24].
- Деяніра. Амазонка. Вбита Гераклом у бою[10].
- Діоксіпа. Амазонка[7].
- Євандра. (Евандра.) Амазонка, супутниця Пентесілеї[13]. Вбита Меріоном[25].
- Євріала. Амазонка у війську Еета[26].
- Єврібія.[27] Амазонка. Супроводжувала на полюванні Артеміду. Вбита Гераклом у бою[10].
- Евріпіла. Згідно Аріана, амазонка, колись атакувала ассирійців[28].
- Іпполіта (Гіполіта). Цариця амазонок.
- Іфінома. Амазонка[7].
- Іфіто. Амазонка, билася проти Геракла і його капітанів Теламона, Тесея і Тіаміда, щоб помститися за смерть Іпполіти.
- Кєлєно. Амазонка. Супроводжувала на полюванні Артеміду. Вбита Гераклом у бою[10].
- Кіма. Амазонка, ім'ям якої названо місто в Еоліді[29].
- Клімена. Амазонка[7].
- Клонія. Амазонка, супутниця Пентесілеї[23]. Вбила ахейця Меніпа. Вбита Подарком.[30].
- Ксанфа. Амазонка[7].
- Лампєто. Цариця амазонок[31].
- Лаомаха. Амазонка[7].
- Латорія. Амазонка, її ім'ям названа селище біля Ефесу[32].
- Ліка. Амазонка, учасниця битви скіфів и колхів. Убита Гесандром[33].
- Лісіпа. Перша амазонка.
- Марпа. Амазонка. Вбита Гераклом у бою[10].
- Марпесія. (Марпесса.) Цариця амазонок, дочка Арєя, мати Сінопи. Її військо перебито варварами Азії[34][35].
- Меланіпа.[36] Амазонка. Дочка Арєса, сестра Іполіти[37]. За деякими, ім'я Іпполіти[38]. Див. Іполіта. Або полонянка Геракла, викупом за котру став пояс цариці Антіопи[39].
- Меніпа. Амазонка, учасниця битви скифів і колхів. Вбита Ґесандром[40].
- Міріна[41] Амазонка, її назвали «легконогою» через швидкість управління колісницею[42]. Її курган згадує Гомер: боги називають її могилою Міріни, а люди Батієєю[43].
- Молпадія. Амазонка. Згідно афінян, коли амазонки напали на Афіни, Мольпадія вбила Антіопу, а сама була вбитою Тесеєм[44].
- Окіала. Амазонка[7].
- Оріфія. Цариця амазонок, сестра Антіопи. Очолила похід на Афіни[45].
- Отрера.
- Пантаріста (Pantariste). Амазонка. Вбила капітана Тіаміда.
- Пентесілея.
- Полємуса. Амазонка, супутниця Пенфесілеї[23]. Вбита Ахілом[14].
- Полідора. Амазонка[7].
- Профоя. Амазонка. Семикратно перемагала викликаних нею на поєдинок противників. Вбита Гераклом у бою[46].
- Сінопа (Sinope (mythology)). Амазонка, дочка Марпеси, незаймана[47] (за іншою версією див. Синопа)[48].
- Смірна. Амазонка, володарка Ефесу. Від неї названо місто[49].
- Тєкмєса. Амазонка. Убита Гераклом у бою[10].
- Фалестріда (Талєстрида) (Thalestris). Цариця амазонок, яка відвідала Олександра Великого[50].
- Фєба[51]. Амазонка. Супроводжувала на полюванні Артеміду. Вбита Гераклом у бою[10].
- Фєрмодоса. Амазонка, супутниця Пенфесілеї[52]. Вбита Меріоном[25].
- Фесеїда. (Тєсєіда.) Амазонка[7].
- Філіпіда. Амазонка. Вбита Гераклом у бою[46].
- Фоя. (Тоя.) Амазонка, учасниця битви скіфів і колхів. Вбита Гесандром[53].
- Еґєя (Aegea). Цариця амазонок.
- Елла (Аела). Амазонка. Вбита Гераклом у бою[46].
- Енія. Амазонка, одна з 12 супутниць Пентесілеї.
- Ерібєя. Амазонка. Доблесна у ратних справах. Вбита Гераклом у бою[46].
Мистецтво
У мистецтві відома скульптура Поліклета «Поранена амазонка» (див. ілюстрацію), статуя Фідія та ін.. Збереглися наслідування скульптур великих митців, рельєфи в Галікарнасі. Особливо популярними були сцени амазономахії — війни між амазонками та грецькими героями.
На території України 1915 р. на острові Березань поблизу Очакова було знайдено давньогрецький чорнофігурний кубок (6 ст. до н. е.), сюжет розпису якого — боротьба Геракла з амазонками. Серед амазонок — їхня цариця — образ, що досить рідко трапляється в сценах амазономахії. Оригінальністю зображення боротьби греків з амазонками виділяється також розпис чорнофігурного лекіфу з Ольвії (6 — поч. 5 ст. до н. е.).
У переносному значенні амазонкою називають жінку-вершницю, войовничу жінку, а також жіноче вбрання для верхової їзди на конях[1]. О. Кобилянська писала[1]:
О, панна Обринська дуже спритна амазонка… її кінь згубив, здається, підкову, виховзнувся і впав, однак вона, на щастя, не ушкодила себе.
У кіно
- У телесеріалі «Ксена: принцеса-воїн» — Габріель (напарниця Ксени) стає королевою племені амазонок.
У літературі
- «Диво Жінка» у коміксах (DC Comics) народилася і була вирощена амазонками острову Теміскіра, а її мати — королева Іполіта[54].
Астрономія
Амазонки в астрономії:
- 1042 Амазонка — астероїд головного поясу.
- На честь Клімени названий астероїд 104 Клімена, відкритий в 1868 році.
- На честь Астерії названий астероїд 658 Астерія, відкритий в 1908 році.
- На честь Іполіти названий астероїд 10295 Іполіта, відкритий в 1988 році.
Примітки
- І. Я. Козовик, О. Д. Пономарів // «Словник античної міфології», м. Київ, 1985 р.
- № 30, Сарматия (Азиатская), АРМЯНСКАЯ ГЕОГРАФИЯ, АЗИЯ, Страны Великой Азии (рос.)
- стор. 10, 539, «Літопис Руський», м. Київ, вид. «Дніпро», 1989 р. — ISBN 5-308-00052-2 (укр.)
- Миф об амазонках и его развитие в античной традиции (рос.)
- Chantraine P. Dictionnaire étymologique de la langue grecque. Histoire des mots. Paris, 1968. P. 69 (фр.)
- кандидат исторических наук Котина Алла Викторовна, «Миф об амазонках и его развитие в античной традиции», г. Белгород, 2012 г.- 28 с. (рос.)
- Гигин. Мифы 163 (рос.)
- Квинт Смирнский. После Гомера I 52 (рос.)
- Квинт Смирнский. После Гомера I 344—353 (рос.)
- Диодор Сицилийский. «Историческая библиотека» IV 16, 3 (рос.)
- Вестник древней истории. 1947 г. № 1. С. 285 (рос.)
- Лосев А. Ф., «Мифология греков и римлян». г. Москва, 1996 г. С. 81 (рос.)
- Квинт Смирнский. После Гомера I 50 (рос.)
- Квинт Смирнский. После Гомера I 725 (рос.)
- Квинт Смирнский. После Гомера I 327—335 (рос.)
- Аполлоний Родосский. Аргонавтика II 983 (рос.)
- Квинт Смирнский. После Гомера I 51 (рос.)
- Квинт Смирнский. После Гомера I 726 (рос.)
- Валерий Флакк. Аргонавтика VI 376 (рос.)
- Каллимах. Гимны III 237—239, 267 (рос.)
- Псевдо-Аполлодор. Мифологическая библиотека Э V 2 (рос.)
- Сервий. Комментарий к «Энеиде» Вергилия IV 345 // Гиндин Л. А., Цымбурский В. Л. Гомер и история Восточного Средиземноморья. г. Москва, 1996 г. С. 292; Лосев А. Ф. Мифология греков и римлян. г. Москва, 1996 г. С.427 (рос.)
- Квинт Смирнский. После Гомера I 49 (рос.)
- Квинт Смирнский. После Гомера I 342—343 (рос.)
- Квинт Смирнский. После Гомера I 336—341 (рос.)
- Валерий Флакк. Аргонавтика V 610; VI 371 (рос.)
- Любкер Ф. Реальный словарь классических древностей. Москва, 2001 г. В 3 т. Т.1. С. 565 (рос.)
- Арриан, фр. 48 Мюллер // Гиндин Л. А., Цымбурский В. Л. Гомер и история Восточного Средиземноморья. Москва, 1996 г. С. 300 (рос.)
- Страбон. География XIII 3, 6 (стр.623) (рос.)
- Квинт Смирнский. После Гомера I 310—316 (рос.)
- Юстин. Эпитома Помпея Трога II 4, 12 (рос.)
- Афиней. Пир мудрецов I 57, 31 d, ссылка на Алкифрона из Меандра (рос.)
- Валерий Флакк. Аргонавтика VI 374 (рос.)
- Юстин. Эпитома Помпея Трога II 4, 12-16 (рос.)
- (без імені) Диодор Сицилийский. Историческая библиотека II 45, 1-5 (рос.)
- Мифы народов мира. Москва, 1991—1992 г. В 2 т. Т. 2. С. 134 (рос.)
- Аполлоний Родосский. Аргонавтика II 959 (рос.)
- Псевдо-Аполлодор. Мифологическая библиотека Э I 16 (рос.)
- Юстин. Эпитома Помпея Трога II 4, 25 (рос.)
- Валерий Флакк. Аргонавтика VI 377 (рос.)
- Мифы народов мира. Москва, 1991—1992 г. В 2 т. Т. 2. С. 153 (рос.)
- Страбон. География XII 8, 6 (стр. 573) (рос.)
- Гомер. Илиада II 813 (рос.)
- Павсаний. Описание Эллады I 2, 1; Плутарх. Тесей 27 (рос.)
- Юстин. Эпитома Помпея Трога II 4, 20.26-30 (рос.)
- Диодор Сицилийский. Историческая библиотека IV 16, 2 (рос.)
- Юстин. Эпитома Помпея Трога II 4, 17 (рос.)
- (без імені) Диодор Сицилийский. Историческая библиотека II 46, 1-3 (рос.)
- Страбон. География XIV 1, 4 (стр. 633) (рос.)
- Диодор Сицилийский. Историческая библиотека XVII 77; Страбон. География XI 5, 4 (стр. 505); Юстин. Эпитома Помпея Трога XII 3, 5; Курций Руф. История Александра Великого VI 5, 24-32 (рос.)
- Фридрих Любкер, Реальный словарь классических древностей. г. Москва, 2001 г. В 3 т. Т.3. С. 81 (рос.)
- Квинт Смирнский. После Гомера I 53 (рос.)
- Валерий Флакк. Аргонавтика VI 375 (рос.)
- Wonder Woman in Comics (англ.). DC Comics.com. Архів оригіналу за 19 листопада 2012. Процитовано 9 листопада 2012.
Джерела
- Шевченко Ю. Ю., «Княжна-амазонка в парном погребении Черной могилы» (Погребальные древности), С. 9-22 // отв. ред. Бернштам Т. А., «Женщина и вещественный мир культуры у народов Европы и России», изд. «Петербургское востоковедение», г. СПб., 1999 г., серия «Сборник МАЭ»; Т. 47. ISBN 5-85803-122-6 (рос.)
- І. Я. Козовик, О. Д. Пономарів // «Словник античної міфології», м. Київ, 1985 р.
- «Мистецтво України». Енциклопедія в 5 томах. Т. 1 (A-B)., — м. Київ, 1991 р.
- Амазонки, в мифологии // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Амазонки, в литературе // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Посилання
- Амазонки // ВУЕ
- Стаття в National Geographic. Архів оригіналу за 29 листопада 2012. Процитовано 10 жовтня 2014. (рос.)
- А. Тахо-Годі. Амазонки; Геродот про амазонок. Архів оригіналу за 29 листопада 2012. Процитовано 10 жовтня 2014. (рос.)
- Кургани амазонок. Архів оригіналу за 29 листопада 2012. Процитовано 10 жовтня 2014. (рос.)
- В.Иванов, Религия Диониса. Ее происхождение и влияние. РВБ: Вяч. Иванов. Прижизненные издания. Архів оригіналу за 29 листопада 2012. Процитовано 10 жовтня 2014. (рос.)
- Плетнёва С. А., «Амазонки» как социально-политическое явление. Архів оригіналу за 29 листопада 2012. Процитовано 10 жовтня 2014. (рос.)
- Скрипник Т.A., Амазонки в античной традиции. Архів оригіналу за 29 листопада 2012. Процитовано 10 жовтня 2014. (рос.)
- НАРТСКИЕ АМАЗОНКИ И САРМАТСКИЙ «МАТРИАРХАТ». Архів оригіналу за 29 листопада 2012. Процитовано 10 жовтня 2014. (рос.)
- М. В. Скржинская, АМАЗОНКИ И АРИМАСПЫ в античной литературе и изображениях на памятниках искусства из Северного Причерноморья, ИНДОЕВРОПЕЙСКОЕ ЯЗЫКОЗНАНИЕ И КЛАССИЧЕСКАЯ ФИЛОЛОГИЯ-VIII, СПб: изд. Наука, 2004 г. Архів оригіналу за 1 грудня 2012. Процитовано 10 жовтня 2014. (рос.)
- Тороп С. О., Скифские воительницы. Архів оригіналу за 29 листопада 2012. Процитовано 10 жовтня 2014. (рос.)
- Пономарев В., Амазонки и их место в античной историографии. Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 23 червня 2019. (рос.)