Іраклій (Лісовський)
Митрополи́т Іра́клій Лісо́вський (у світі Йо́сиф Одрову́ж-Лісо́вський; *1734, Ушачі, Білорусь — †30 серпня 1809, Орша) — єпископ Української греко-католицької церкви; з 24 липня 1806 року Митрополит Київський — настоятель УГКЦ.
| Іраклій Лісовський | ||
.jpg.webp) | ||
| ||
|---|---|---|
| 24 липня 1806 — 30 серпня 1809 | ||
| Обрання: | 24 липня 1806 | |
| Церква: | Українська греко-католицька церква | |
| Попередник: | сам як адміністратор | |
| Наступник: | Григорій Коханович | |
| ||
| 1805 — 24 липня 1806 | ||
| Попередник: | Теодосій Ростоцький | |
| Наступник: | сам як адміністратор | |
| ||
| 1784 — 30 серпня 1809 | ||
| Попередник: | Ясон Смогожевський | |
| Наступник: | Іван Красовський | |
| Народження: | 1734 Ушачі (Білорусь) | |
| Смерть: | 30 серпня 1809 Орша, Свято-Онуфріївський монастир | |
| Похоронений: | Струна (поблизу Полоцька) | |
| Батько: | Йосиф | |
| Мати: | Констанція | |
| Єпископська хіротонія: | 18 квітня 1784 | |
Життєпис
Народився в зубожілій польській шляхетській сім'ї. Був вихований у правилах католицького сповідання. Після закінчення початкової школи, вступив до ордену Василіян (встановлений курією спеціально для греко-католиків). Отримання освіти продовжив у місті Полоцьк, де вивчав філософію та богослов'я. Був настоятелем полоцького монастиря, а потім монастиря в Орші. Пізніше став пріоритетним членом полоцької уніатської консисторії. На цій посаді він став особисто відомий імператриці Катерині II, яка в 1784 році призначила його архієпископом Полоцьким. Активно викорінював нововведення, внесені до уніатського ритуалу латинства уніатами колишніх часів і склав новий уніатський служебник.
У 1795—1798 роки — адміністратор уніатської церкви у Литві, Білорусі та Україні. Після смерти Катерини II діяльність Лісовського була паралізована; уніатські справи були підпорядковані у ведення католицького митрополита, унаслідок чого посилилося звернення уніатів до католицтва. Імператор Олександр I після смерти митрополита Теодосія Ростоцького в 1805 році виділив ведення уніатських справ до особливого департаменту римсько-католицької колегії і призначив «митрополитом уніатської церкви в Росії», голову департаменту Лісовського, який рішуче взявся за впорядкування справ уніатського сповідання, здійснив ряд заходів щодо відокремлення його від католицтва. Він заснував уніатську духовну семінарію в Полоцьку, повернув білому духовенству земельні наділи, які забрали у нього базиліяни, послаблював, скільки міг, право ктиторства, підпорядковував священиків поміщикам. У цей час митрополія складалася з трьох єпархій: Полоцької, Луцької та Берестейської. 24 липня 1806 був зведений до сану уніатського митрополита Київського і всієї Руси. Помер 30 серпня 1809, встигнувши перед смертю призначити своїм наступником єпископа Луцького Григорія Кохановича.
Література
- Дмитро Блажейовський. Ієрархія Київської Церкви (861—1996). — Львів: Каменяр, 1996. — 567 С.
- Іриней Назарко. Київські і галицькі митрополити: біографічні нариси (1590—1960). — Рим, 1960.