Орша

О́рша (біл. тарашк. Во́рша, Vorša) — місто в Оршанському районі Вітебської області Білорусі, адміністративний центр Оршанського району. Розташоване на південному сході області, у верхній течії Дніпра і його притоки річки Оршиці, частково на схилах Оршанської височини в середньому на висоті 180 метрів над рівнем моря.

місто Орша
біл. Ворша
Vorša
Герб Орші Прапор Орші
Основні дані
54°30′ пн. ш. 30°24′ сх. д.
Країна  Білорусь
Область Вітебська область
Район Оршанський район
Засновано 1067
Перша згадка 1067
Населення 125,3 тис. жителів (2004)
Площа 38,9 км²
Транслітерація назви Orša
Поштовий індекс 211030
Телефонний код +375-(+375) 216
Висота 192 ± 1 м м.н.р.м.
Водойма Оршиця
Міста-побратими Бєльці (1996)[1], Перник (2008)[1][2], Мінськ-Мазовецький[1], Західне Дегуніно[1], Krasnogvardeysky District, Saint Petersburgd[1], Тельше (2009)[1], Вязьма[1]
Відстань
Найближча залізнична станція Орша
Орша
Орша
Орша (Вітебська область)

 Орша у Вікісховищі

Історія

Місто вперше згадується в 1067 під назвою Ръша. Тоді князь Всеслав Полоцький з двома синами був викликаний князями Ярославичами «на Ршу у Смоленську», перетнув Дніпро на смоленську (ліву) сторону, де був схоплений і посаджений в поруб. Пізніше місто з'являється в межах Мінського князівства князя Гліба Всеславича. Останній між 1104 та 1116 роками побудував в Орші фортецю. У 1119 році Орша перейшла безпосередньо до складу Полоцького князівства. З того часу межа між землею Полоцькою в цілому і Смоленським князівством встановлюється по Дніпру. З 1359 Орша входить до складу Великого князівства Литовського.

8 вересня 1514 місто Орша та околиці стало місцем запеклих боїв московської і литвино-руської армій. Литвино-руськими військами командував волинський князь Костянтин Острозький, призначений Великим князем Литовським Сигізмундом Гетьманом Великого князівства Литовського.

Після першого розділу Речі Посполитої в 1772 місто увійшло до складу Російської імперії. У 1776 місто було позбавлене Магдебурзького права. У 1781 був затверджений новий герб міста, що включав символ Російської імперії і п'ять стріл. У 1812 місто було повністю спалене під час Наполеонівського вторгнення.

У роки Першої світової війни в лютому—жовтні 1918 місто було зайняте німецькими військами. 2 лютого 1919 Орша увійшла до складу Гомельської губернії РРФСР, з 1920 — до складу Вітебської. Після утворення Радянського Союзу була передана Білоруській РСР у 1924.

Чисельність населення перед Другою світовою війною становила 37 тисяч чоловік. У роки Німецько-радянської війни 16 липня 1941 року місто було окуповане німецькими військами. У Орші було створено декілька таборів, 19 тисяч жителів убито. Оршу визволено 27 червня 1944 року військами 3-го Білоруського фронту в ході Вітебсько-Оршанської операції.

Промисловість

Залізничний вокзал, 2005

Орша — значний залізничний вузол у області і країні.

В Орші працюють 26 промислових підприємств, які випускають 13 % всієї промислової продукції і 17 % товарів народного споживання Вітебської області (за даними на період від січня до вересня 2007 року).

З-поміж важливих промислових підприємств міста: льонокомбінат; заводи: верстатобудівний, інструментальний, «Легмаш», ПАК (завод приладів автоматичного контролю) та інші; підприємства будматеріалів, легкої, харчової промисловості.

Визначні пам'ятки і уродженці

  • Залізничний вокзал в Орші;
  • Богоявленський монастир (поч. XVII століття);
  • Греко-католицький монастир з бароковою церквою (XVIII століття);
  • Музей партизана К. З. Заслонова;
  • Меморіальний музей відомого білоруського письменника В. Короткевича, який народився і провів дитинство в місті;
  • Краєзнавчий музей.
  • Лєцкін Михайло Олександрович (* 1932) — український літератор, літературознавець, літературний критик, письменник, мемуарист, поет, перекладач. Лауреат Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка (2014)

ЗМІ

У місті видаються «Аршанская газета», «Телеком-Экспресс» і «Трибуна текстильщика», працює телерадіокомпанія «Скіф» і Оршанське радіо.

Міста-побратими

Люди

У місті народились:

Примітки

Джерела

  • Войтович Л. Гольмґард: де правили руські князі Святослав Ігоревич, Володимир Святославич та Ярослав Володимирович? // Український історичний журнал. — К., 2015. — № 3 (522) за травень-червень. — С. 37—55. ISSN 0130-5247;

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.