Іраклій (співімператор)

Іраклій (д/н — після 681) — співімператор Візантійської імперії в 659681 роках.

Іраклій
Ἡράκλειος
співімператор Іраклій (ліворуч)
Народився невідомо
Константинополь, Візантійська імперія
Помер після 681
Підданство Візантійська імперія
Титул співімператор
Посада Візантійський імператор
Термін 659—681 роки
Рід Династія Іраклія
Батько Констант II
Мати Фауста
Брати, сестри Флавій Тиберій (співімператор) і Костянтин IV

Життєпис

Походив з династії Іраклія. Другий син Константа II, візантійського імператора, та Фаусти (доньки патрикія Валентина). У 659 році разом з молодшим братом Тиберієм стає співімператором свого батька та брата Костянтина IV. У 663 році Констант II мав намір відправити Іраклія та Тиберія до Сиракуз з метою посилення керованості державою, але відкинув цю ідею через повстання в Константинополі.

У 668 році після смерті батька брат Костянтин IV стає старшим імператором. З цього часу починається протистояння між братами. Костянтин IV намагався позбавити Іраклія та Тиберія титулу, але це викликало військове повстання у фемі Анатолік. Заколотники підійшли до Константинополя, вимагаючи, щоб брати правили, наче Свята Трійця. Тому Іраклій з братом зберіг титул співімператора. Але як тільки загроза для трону для Костянтина IV вщухла, він схопив і стратив заколотників.

Втім поступово Іраклій та Тиберій опинилися під щільним наглядом з боку брата. Протистояння між прихильниками братів тривало протягом 670-х років. Разом з тим влада та можливості Іраклія були суттєво обмежені. У 681 році Костянтин IV, скориставшись рішеннями Шостого Вселенського собору (засудив монофелітів) наказав схопити Іраклія і Тиберія, яких звинувачено у монофелітізмі та змові проти старшого імператора, позбавити їх титулу та відрізати носи, щоб вони не мали права претендувати на імператорський трон. Подальша доля Іраклія невідома.

Джерела

  • Oaks, Dumbarton (1968). Catalogue of the Byzantine coins in the Dumbarton Oaks Collection and in the Whittemore Collection. Dumbarton Oaks. OCLC 847177622.
  • Norwich, John Julius (1990), Byzantium: The Early Centuries, Penguin, ISBN 0-14-011447-5
  • Ralph-Johannes Lilie, Claudia Ludwig, Thomas Pratsch, Ilse Rochow, Beate Zielke: Prosopographie der mittelbyzantinischen Zeit. 1. Abteilung: (641−867). Band 2: Georgios (#2183) — Leon (#4270). Nach Vorarbeiten F. Winkelmanns erstellt. Herausgegeben von der Berlin-Brandenburgischen Akademie der Wissenschaften. De Gruyter, Berlin 2000, ISBN 3-11-016672-0, S. 125—127 Nr. 2556.
  • Haldon, John (2016). The Empire That Would Not Die. Harvard University Press. ISBN 9780674088771.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.