Іранська криза (1946)
Іра́нська кри́за (також відома як Іра́но-Азербайджа́нська кри́за або Азербайджанська криза (перс. غائله آذربایجان трансліт.: Qaʾilih Âzarbâyjân)) — невдала спроба розширення радянської зони впливу на Іран наприкінці 1945 — 1946 році.
Іранська криза, 1946 | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Курдсько-іранський конфлікт і Холодна війна | |||||||
Південний Азербайджан після повернення до Ірану. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Іран | Мехабадська Республіка[1] Азербайджанська Народна Республіка | ||||||
Командувачі | |||||||
Реза Шах Пахлаві Алі Размара[1] |
Казі Мухамед Мустафа Барзані[1] Салахаддин Кязимов[1] | ||||||
Військові сили | |||||||
12 750 Пешмерга піхоти і кавалерії[1]
| |||||||
Втрати | |||||||
Невідомо Сотні вбитих (Курдські міліціянти)[1] |
Невідомо | ||||||
Загалом: 2 000 вбитих |
Після початку Другої світової війни шах Ірану Реза Шах Пахлаві оголосив про нейтралітет Ірану. Після нападу Німеччини на СРСР 25 серпня Червона Армія з північного заходу та британські війська з заходу й півдня розпочали вторгнення в Іран. Радянсько-британська інтервенція призвела до ентронізації Мохаммеда Реза Пахлаві. У підписаному в січні 1942 року тристоронньому договорі Іран отримав гарантії суверенітету й територіальної цілісності та забезпечення виведення радянських та британських військ протягом 6 місяців після закінчення війни. У вересні 1943 р. Іран оголосив війну Німеччині.
Після закінчення війни в 1945 році британські війська були виведені з Ірану, але СРСР не квапився. Сталін намагався отримати концесії для Радянського Союзу за для видобутку нафти в п'яти північних провінціях Ірану. У той же час СРСР намагався створити політичну базу в Ірані, співпрацюючи з лівими групами та Firqah-i Dimukrat, або Демократична партія Іранського Азербайджану. У грудні 1945 року за підтримки Радянського Союзу ліві активісти оголосили про створення маріонеткової сепаратистської автономної республіки Азербайджан, а 22 січня 1946 незалежної Республіки Курдистан.
США і Велика Британія домоглися підпису Сталіна, 26 березня 1946 р., за яким радянські війська остаточно залишили Іран. Прорадянські політики були видалені з уряду, іранський парламент відхилив законопроект надання нафтових концесій Радянському Союзу, сепаратистські азербайджанські і курдські республіки були захоплені іранськими військовими.
Див. також
- Резолюція Ради Безпеки ООН 2
- Резолюція Ради Безпеки ООН 3
- Резолюція Ради Безпеки ООН 5
- Перська Радянська Соціалістична Республіка
- Мехабадська Республіка
- Азербайджанський Народний Уряд
- Доктрина Трумена
- СЕНТО
- Іранська операція
Примітки
- Michael G. Lortz. (Chapter 1, Introduction). The Kurdish Warrior Tradition and the Importance of the Peshmerga. pp.27-29. Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine. (англ.)
Бібліографія
- André Fontaine, La guerre froide 1917—1991, Editions de la Martinière, 2004, ISBN 2-84675-139-0 (фр.)
- George Lenczowski, «The Communist Movement in Iran», Middle East Journal, no. 1 (January 1947) pp. 29–45(англ.)
- Archie Roosevelt, Jr., «The Kurdish Republic of Mahabad», Middle East Journal, no. 1 (July 1947), pp. 247–69(англ.)
- William Linn Westermann: «Kurdish Independence and Russian Expansion», Foreign Affairs, Vol. 24, 1945—1946, pp. 675–686(англ.)
- George Lenczowski, Russia and the West in Iran (1949)(англ.)
Посилання
- The Document Collection on the 1945–46 Iranian Crisis at the Cold War International History Project