Ірга круглолиста

Садова ірга звичайна, ірга круглолиста, ірга овальна[1] (Amelanchier ovalis, синонім — A. rotundifolia) рослина родини розоцвіті.

Ірга круглолиста
Amelanchier ovalis
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Трояндові (Rosaceae)
Рід: Ірга (Amelanchier)
Вид:
Ірга круглолиста (A. ovalis)
Біноміальна назва
Amelanchier ovalis

Опис

Квітуча ірга круглолиста

Слабо розгалужена кущова рослина родини розових, заввишки 50 — 200 см. Молоді пагони запушені, пізніше вони голі, пурпурно-коричневі. Листки чергові, черешкові, округло-овальні або округло-яйцюваті, по краю зубчасті, зверху зелені, голі, знизу — білуваті, запушені; листкові пластинки на верхівці з невеликою виїмкою або загострені. Квітки правильні, двостатеві, 5-пелюсткові, зібрані в густі 3—6 (8)-квіткові китиці на верхівках облиствлених гілок; пелюстки лінійно-ланцетні, білі. Плоди кулясті, спочатку червоні, стиглі — чорні, з сизуватою поволокою, соковиті. Цвіте у квітні — травні. Плоди достигають у липні — серпні.

Поширення

Ірга круглолиста трапляється в Криму на відкритих кам'янистих місцях, осипах, у світлих лісах у середньому гірському поясі. По всій території України її вирощують у садах і парках як декоративну рослину.

Сировина

З лікувальною метою використовують стиглі плоди, кору і листя. Стиглі плоди не опадають, що дає змогу збирати їх до перших заморозків. Знімають плоди без плодоніжок. Використовують їх свіжими або сушать на сонці чи в плодово-ягідних сушарках. Листя заготовляють у травні — червні, кору — восени. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад

Плоди садової ірги звичайної містять дубильні речовини (0,5 %), флавоноли (30 мг %), стерини, аскорбінову кислоту (38,7 мг %), провітамін А (0,2—1,0 мг%), органічні кислоти (переважно яблучну), цукри (понад 11 %), мікроелементи (мідь, свинець і кобальт). У корі й листі є значна кількість дубильних речовин.

Фармакологічні властивості і використання

Як в'яжучий засіб свіжі плоди або сік ірги (часто в поєднанні з соками диких яблук і груш) використовують для лікування захворювань шлунково-кишкового тракту, пов'язаних з порушенням травлення. Завдяки наявності в плодах (β-ситостерину, який є антагоністом холестерину, їх вживають для профілактики атеросклерозу. Як полівітамінний засіб плоди ірги використовують для профілактики гіпо- та авіта- мінозів С і В. Відвари кори і листя мають в'яжучі й обволікаючі властивості й використовуються при шлунково-кишкових захворюваннях та для гоєння гнійних ран. Із свіжих плодів ірги виготовляють желе, варення, пастилу, компоти тощо. Сушені плоди використовують як замінник коринки.

Див. також

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.