Ірлява

Ірля́ва — село в Ужгородському районі Закарпатської області, на річці Стара.

село Ірлява
Країна  Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Ужгородський район
Рада Ірлявська сільська рада
Основні дані
Засноване 1453
Населення 270
Площа 0,45 км²
Поштовий індекс 89453
Географічні дані
Географічні координати 48°30′29″ пн. ш. 22°34′23″ сх. д.
Місцева влада
Адреса ради 89453, с. Ірлява, вул. Шевченка, б/н
Карта
Ірлява
Ірлява
Мапа

Історія

Перші письмові згадки про село відносяться до 1417 року, коли ним володіли шляхтичі з Палло та Руського (нині — Східна Словаччина). Село, очевидно, було засноване шолтейсом в другій половині XIV — на початку XV ст. В другій половині XV—XVII ст. село стало однією з середнянських маєтностей родини Добо з Руського.

В 1567 році селяни Ірляви були оподатковані від 1,5 порти. В кінці XVI ст. в село переселилося кілька родин і в ньому на 1599 рік облікувалось 11 кріпацьких господарств, господарство шолтейса. За письмовим джерелом 1603 року в селі була наявна православна церква.

В селі Ірлява, на Ужгородщині побудована найбільша у Західній Україні сонячна електростанція ТОВ «Сонячна енергія ПЛЮС». ЇЇ будівництво провели в урочищі Дубина, використовуючи італійську технологією та у дуже стислий термін — всього за 6 місяців. Розташована вона на 23-х гектарах та «складена» з 43 тисяч блоків-панелей. Річна потужність цієї «крохи» становить 10,09 МВт. За одну годину вона продукує понад 9,5 кіловат.

Храм

Храм св. пр. Іллі. 1886.

У 1751 р. за пароха Якова Везделовича згадують маленьку дерев’яну церкву в посередньому стані, з двома дзвонами, прикрашену всіма образами. “В святильниці олтар дуже маленький, на обновлення якого при візиті подано позволеня”.

Теперішня церква – типова мурована базиліка з вежею над входом, збудована, за шематизмом 1883 р., у 1881 р. Над західним входом датою спорудження позначено 1886 p., а 1991 – рік останнього ремонту. У шематизмі 1915 р. церкву датують 1870 роком. Усередині вартими уваги є бічні вівтарі та іконостас роботи І. Павлишинця, масивні різьблені свічники і 3 розкішні двоярусні дерев’яні люстри. Два бічні вівтарі містять образи майстерного малювання, виконані ужгородським художником на прізвище Мигалій у 1934р. на замовлення Михайла Рошка.

Марія Тимко й Олена Сирохман та Марта Граб і Марія Гасинець пожертвували кошти на два образи, що прикрашають північну стіну нави

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 276 осіб, з яких 128 чоловіків та 148 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 270 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Відомі люди

Туристичні місця

- сонячна електростанція

- Храм св. пр. Іллі. 1886.

Примітки
  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.