Ісабель Мартінес де Перон

Марі́я Есте́ла Марті́нес де Перо́н (ісп. María Estela Martínez de Perón), більш відома під іменем Ісабе́ль (*4 лютого 1931) — президент Аргентини у 1974—1976 роках і перша жінка-президент у світі. Дружина Хуана Домінго Перона. 24 березня 1976 року була скинута внаслідок військового перевороту. З 1981 року живе в Іспанії.

Ісабель Мартінес де Перон
ісп. María Estela Martínez de Perón
Ісабель Мартінес де Перон
Президент Аргентини
1 липня 1974  24 березня 1976
Попередник Хуан Домінго Перон
Наступник Хорхе Рафаель Відела (de facto)
Віцепрезидент Аргентини
12 жовтня 1973  1 липня 1974
Президент Хуан Домінго Перон
Попередник Вісенте Солано Ліма
Народилася 4 лютого 1931(1931-02-04)[1][2][…] (91 рік)
Ла-Ріоха, Аргентина
Відома як політична діячка, танцюристка
Країна Аргентина
Політична партія хустисіалістська
У шлюбі з Хуан Домінго Перон
Професія танцівниця[3]
Релігія Католичка
Нагороди
Підпис

Медіафайли у Вікісховищі

Перша леді

З майбутнім чоловіком познайомилась у Панамі, де працювала танцівницею у нічному клубі. Разом із Пероном переїхала до Іспанії 1960 року. Під тиском церкви Перон був змушений одружитись із нею (хоч Ісабель була молодшою за нього на 35 років).

Коли Перон почав повертатись у політику, Ісабель нерідко їздила за його дорученнями до різних країн Південної Америки й до Іспанії. У цей час з нею познайомився філософ-містик Хосе Лопес Рега, який до самого її усунення від влади справляв значний вплив на неї. Під тиском своєї дружини Перон призначив Лопеса своїм особистим секретарем, згодом той став міністром. У подальшому Хосе Лопес Рега став лідером аргентинських «ескадронів смерті» — праворадикального Аргентинського антикомуністичного альянсу.

Президентство

Коли Перон вирішив 1973 року втретє балотуватись у президенти Аргентини, він висунув свою дружину у віцепрезиденти. Невдовзі після перемоги на виборах Хуан Перон помер і 1974 року Ісабель Перон автоматично стала главою держави. Обіймала посаду президента Аргентини з 1 липня 1974 до 24 березня 1976 року. Усунута від посади внаслідок перевороту, який організував генерал Хорхе Рафаель Відела. Перебувала під домашнім арештом, 1981 року депортована до Іспанії.

Ісабель була першою у світі жінкою, яка обіймала посаду президента будь-якої держави (хоч її й не було обрано на цей пост), і першою жінкою-очільницею республіки Західної півкулі.

Звинувачення

У січні 2007 року в Аргентині видано ордер на затримання Ісабель Перон, яку вважають причетною до вбивств та зникнення сотень аргентинців-комуністів і тому вимагають її екстрадиції[4]. За оцінками правозахисних організацій, у 1974—1976 роках від рук членів ААА, що діяв, як стверджують, з особистої санкції Ісабель Перон, у країні загинуло майже півтори тисячі лівих активістів.

2008 року Національний суд Іспанії відхилив запит Буенос-Айреса про екстрадицію Ісабель Перон, постановивши, що термін давності позову давно сплив, відповідно необхідності в екстрадиції немає[5].

Примітки

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.