Ісаєва Тетяна Анатоліївна

Тетяна Анатоліївна Ісаєва (нар. 2 серпня 1959 у м. Харкові) — українська гендерна дослідниця, феміністська історикиня, засновниця першого (і єдиного) в Україні музею, присвяченого історії жінок, феміністського руху і забезпечення гендерної рівності GENDER CULTURE CENTRE (Харківського Музею жіночої й гендерної історії).

Авторка ідеї і редакторка інформаційно-просвітницького видання з гендерної тематики «Я».

Тренерка з гендерної тематики, питань жіночого лідерства, волонтерської діяльності, роботи в команді, фінансової грамотності.[1]

Презентувала Музей під час П’ятої (Мехіко, Мексика), Другої (Бонн, Німеччина) і Третьої (Буенос-Айрес, Аргентина) міжнародних конференцій жіночих музеїв світу.

Освіта

2012—2014 — магістратура «Педагогіка вищої школи» НТУ Харківському політехнічному університеті

1976—1980 — Харківський державний інститут культури, бібліотекар-бібліограф.

Неформальна освіта

  • 2016 — ТОТ Програми USAID «Економічні можливості постраждалим від конфлікту».
  • 2015 — тренінг «Гендерні питання у гуманітарній діяльності».
  • 2015 — тренінг для тренерів «Розширення підприємницьких та лідерських можливостей для жінок» USAID/ FINREP-II.
  • 2011, 2012 — освітня програма «Шведська народна освіта», Швеція, м. Гетеборг, Жіноча народна школа.
  • 2009—2010 — тренінгова програма для тренерів з державної гендерної політики Програми рівних можливостей та прав жінок в Україні.
  • 2008 — стажування «Незалежні ЗМІ» чесько-польсько-словацької фундації «Солідарність».
  • 2008 — Українсько-американська програма «Відкритий світ» «Жінки-лідерки» (США, Пенсільванія).
  • 2007 — Українсько-шведська програма Sida «Ольга&Олег».
  • 2006—2008 — тренінгові та навчальні програми громадських організацій м. Харкова та України з питань ефективного менеджменту, жіночого лідерства, соціального партнерства та ін.
  • 2000—2001 — курс соціального менеджменту в рамках проекту «Створення та розвиток регіональних центрів жіночої освіти в Україні» ХЖО «Крона» (м. Харків).

Досвід роботи

1986—2008 — завідувачка бібліотеки гімназії №116 м. Харкова.

2008—2013 — Харківський обласний центр молоді, начальнця відділу.

З 2009 — понині — авторка ідеї та директорка проекту «Створимо музей про себе!»: створення першого в Україні ґендерного музею — Музею жіночої та гендерної історії.

З 2008 — дотепер — Харківська обласна громадська організація «Харківський обласний гендерний ресурсний центр», Голова ради. Реалізовано 8 проектів за підтримки українських та міжнародних програм та фондів.

2003—2009 — авторка ідеї, редакторка інформаційно-просвітницького видання з гендерної тематики «Я» ГІАЦ «КРОНА»: розробка концепції 26 випусків журналу, пошук та редагування матеріалів, робота з авторами, написання статей.

2018 — керівниця проекту «Музей жіночої та гендерної історії — музей для діалогу» за підтримки Українського культурного фонду[2].

З 2017 — директорка проекту «Центр гендерної культури — майданчик для розширення прав та можливостей жінок та молоді» за підтримки Євросоюзу. Координаторка напряму «Gendermuseum»[3].

2016—2019 — координаторка Програми USAID «Економічні можливості постраждалим від конфлікту» в Харківській області.

2016—2017 — керівниця проекту «Центр гендерної культури — інноваційний центр інтерактивної гендерної освіти» за підтримки European Endowment for Democracy[4].

З 2015 — тренерка Програми «Розширення підприємницьких та лідерських можливостей для жінок» USAID/ FINREP-II. Проведення 20 тренінгів з фінансової грамотності, жіночого лідерства, волонтерства.

2011—2014 — координаторка Всеукраїнської мережі осередків гендерної освіти у ВНЗ (на волонтерських засадах): організація та проведення навчальних програм, інформаційний супровід діяльності, презентація мережі.

2011 — експертка та кураторка проекту представництва ЄС та ООН в Україні «Міжнародний жіночий день — і100рія в фотографіях».

2010 — понині — тренерка з державної гендерної політики Програми рівних можливостей та прав жінок в Україні ЄС-ПРООН. Проведення понад 200 тренінгів та семінарів для різних цільових аудиторій (держслужбовці, викладацтво вищої та середньої школи, студентська та учнівська молодь, журналісти).

2016, 2010, 2009 — авторка презентацій українського Музею жіночої та гендерної історії під час V (Мехіко, Мексика), II (Бонн, Німеччина) та III (Буенос-Айрес; Аргентина) Міжнародних конференцій жіночих музеїв світу.

2009—2010 — керівниця Всеукраїнських освітніх гендерних програм Програми рівних можливостей та прав жінок в Україні ЄС-ПРООН для Харківської області.

2009 — співавторка сценарію документального просвітницького фільму «Жіноче обличчя України».

2009—2014 — запрошена експертка у міжнародних гендерних семінарах (Литва, Каунас; Грузія, Тбілісі; Білорусія, Мінськ).

Менеджерка ГІАЦ «КРОНА»: створення іміджу ГІАЦ «КРОНА» та журналу «Я»; організація зв’язків з громадськістю та пресою; організація та проведення презентацій ГІАЦ «КРОНА» та гендерного журналу «Я».

Відзнаки

Див. також

Основні публікації

  1. Музей історії жіноцтва, історії жіночого та гендерного руху як центр інтерактивної гендерної освіти та виховання// Матеріали науково-практичної конференції «Європейські та традиційні українські цінності очима сучасної української молоді», Х., 2012
  2. Про гендер цікаво: експозиціями Музею історії жіноцтва, історії жіночого та гендерного руху. Каталог//Авторка концепції та укладачка Т. А. Ісаєва. — Х., 2010
  3. Інформаційні ресурси з гендерної проблематики: Зб. Практичні аспекти впровадження принципу рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в діяльності ВР України. — К. Програма сприяння парламенту II, 2010
  4. Ісаєва Т. А. Жіночий міст через океан
  5. Ісаєва Т. А. Гендерний музей в Україні: реальність, перспективи, проблеми
  6. Ісаєва Т. А. Історія із продовженням…
  7. Ісаєва Т. А. Паритетна демократія. Навіщо Україні гендерний музей?: інтерв’ю[недоступне посилання з серпня 2019]
  8. Ісаєва Т. А. Музей історії жіноцтва, історії жіночого та ґендерного руху
  9. Museum of the women’s history, history of the feminine and gender movement. Why? Ukrainian Gender Museum// Catalogue of 2 International Congress of women’s museums, Bonn, 2009
  10. Ісаєва, Тетяна. Налагодження мостів — шлях для просування ідей гендерної рівності в суспільство. Австрійський шлях до гендерної рівності // Гендерний журнал «Я». — 2007. — № 18: Равные права и равные возможности женщин и мужчин
  11. Ісаєва, Тетяна. Жіноча школа НАТО — школа відповідальної жінки: сторінки зі щоденника // Гендерний журнал «Я». — 2008. — Спец. вип. «Лучшие практики решения гендерных проблем»
  12. Ісаєва Тетяна. Політика з людським обличчям — це і є гендерний підхід
  13. Ісаєва Тетяна. Шляхи впровадження ґендерних підходів у викладанні гуманітарних дисциплін у ВНЗ

Джерела

Примітки

  1. Інтерв’ю з Тетяною Ісаєвою про феміністичну просвітницьку діяльність і жіночі музеї. Гендер в деталях. Процитовано 8 квітня 2019.
  2. ЖиваЯ (7 січня 2019). Документальний фільм «Феміністка» — Тетяна Ісаєва — серія 2. Процитовано 8 квітня 2019.
  3. Європейський простір. euprostir.org.ua. Процитовано 8 квітня 2019.
  4. «Центр гендерної культури». «Харків. Online. День». krona.org.ua. Процитовано 8 квітня 2019.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.