Ісаєва Тетяна Анатоліївна
Тетяна Анатоліївна Ісаєва (нар. 2 серпня 1959 у м. Харкові) — українська гендерна дослідниця, феміністська історикиня, засновниця першого (і єдиного) в Україні музею, присвяченого історії жінок, феміністського руху і забезпечення гендерної рівності — GENDER CULTURE CENTRE (Харківського Музею жіночої й гендерної історії).
Авторка ідеї і редакторка інформаційно-просвітницького видання з гендерної тематики «Я».
Тренерка з гендерної тематики, питань жіночого лідерства, волонтерської діяльності, роботи в команді, фінансової грамотності.[1]
Презентувала Музей під час П’ятої (Мехіко, Мексика), Другої (Бонн, Німеччина) і Третьої (Буенос-Айрес, Аргентина) міжнародних конференцій жіночих музеїв світу.
Освіта
2012—2014 — магістратура «Педагогіка вищої школи» НТУ Харківському політехнічному університеті
1976—1980 — Харківський державний інститут культури, бібліотекар-бібліограф.
Неформальна освіта
- 2016 — ТОТ Програми USAID «Економічні можливості постраждалим від конфлікту».
- 2015 — тренінг «Гендерні питання у гуманітарній діяльності».
- 2015 — тренінг для тренерів «Розширення підприємницьких та лідерських можливостей для жінок» USAID/ FINREP-II.
- 2011, 2012 — освітня програма «Шведська народна освіта», Швеція, м. Гетеборг, Жіноча народна школа.
- 2009—2010 — тренінгова програма для тренерів з державної гендерної політики Програми рівних можливостей та прав жінок в Україні.
- 2008 — стажування «Незалежні ЗМІ» чесько-польсько-словацької фундації «Солідарність».
- 2008 — Українсько-американська програма «Відкритий світ» «Жінки-лідерки» (США, Пенсільванія).
- 2007 — Українсько-шведська програма Sida «Ольга&Олег».
- 2006—2008 — тренінгові та навчальні програми громадських організацій м. Харкова та України з питань ефективного менеджменту, жіночого лідерства, соціального партнерства та ін.
- 2000—2001 — курс соціального менеджменту в рамках проекту «Створення та розвиток регіональних центрів жіночої освіти в Україні» ХЖО «Крона» (м. Харків).
Досвід роботи
1986—2008 — завідувачка бібліотеки гімназії №116 м. Харкова.
2008—2013 — Харківський обласний центр молоді, начальнця відділу.
З 2009 — понині — авторка ідеї та директорка проекту «Створимо музей про себе!»: створення першого в Україні ґендерного музею — Музею жіночої та гендерної історії.
З 2008 — дотепер — Харківська обласна громадська організація «Харківський обласний гендерний ресурсний центр», Голова ради. Реалізовано 8 проектів за підтримки українських та міжнародних програм та фондів.
2003—2009 — авторка ідеї, редакторка інформаційно-просвітницького видання з гендерної тематики «Я» ГІАЦ «КРОНА»: розробка концепції 26 випусків журналу, пошук та редагування матеріалів, робота з авторами, написання статей.
2018 — керівниця проекту «Музей жіночої та гендерної історії — музей для діалогу» за підтримки Українського культурного фонду[2].
З 2017 — директорка проекту «Центр гендерної культури — майданчик для розширення прав та можливостей жінок та молоді» за підтримки Євросоюзу. Координаторка напряму «Gendermuseum»[3].
2016—2019 — координаторка Програми USAID «Економічні можливості постраждалим від конфлікту» в Харківській області.
2016—2017 — керівниця проекту «Центр гендерної культури — інноваційний центр інтерактивної гендерної освіти» за підтримки European Endowment for Democracy[4].
З 2015 — тренерка Програми «Розширення підприємницьких та лідерських можливостей для жінок» USAID/ FINREP-II. Проведення 20 тренінгів з фінансової грамотності, жіночого лідерства, волонтерства.
2011—2014 — координаторка Всеукраїнської мережі осередків гендерної освіти у ВНЗ (на волонтерських засадах): організація та проведення навчальних програм, інформаційний супровід діяльності, презентація мережі.
2011 — експертка та кураторка проекту представництва ЄС та ООН в Україні «Міжнародний жіночий день — і100рія в фотографіях».
2010 — понині — тренерка з державної гендерної політики Програми рівних можливостей та прав жінок в Україні ЄС-ПРООН. Проведення понад 200 тренінгів та семінарів для різних цільових аудиторій (держслужбовці, викладацтво вищої та середньої школи, студентська та учнівська молодь, журналісти).
2016, 2010, 2009 — авторка презентацій українського Музею жіночої та гендерної історії під час V (Мехіко, Мексика), II (Бонн, Німеччина) та III (Буенос-Айрес; Аргентина) Міжнародних конференцій жіночих музеїв світу.
2009—2010 — керівниця Всеукраїнських освітніх гендерних програм Програми рівних можливостей та прав жінок в Україні ЄС-ПРООН для Харківської області.
2009 — співавторка сценарію документального просвітницького фільму «Жіноче обличчя України».
2009—2014 — запрошена експертка у міжнародних гендерних семінарах (Литва, Каунас; Грузія, Тбілісі; Білорусія, Мінськ).
Менеджерка ГІАЦ «КРОНА»: створення іміджу ГІАЦ «КРОНА» та журналу «Я»; організація зв’язків з громадськістю та пресою; організація та проведення презентацій ГІАЦ «КРОНА» та гендерного журналу «Я».
Відзнаки
- 2009: Почесна грамота управління культури Харківської обласної державної адміністрації.
- 2009: Диплом компанії «Майкрософт» за участь у конкурсі «Інновації в розвитку НДО: ІТ та Інтернет».
- 2007: Почесна грамота Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту.
- 2006: Лауреатка районного фестивалю «Жінка року-2006» в номінації «Співробітниця ЗМІ»
- 2006: Почесна грамота Управління по справах сім’ї, молоді та спорту ХОДА
- Грамоти Дзержинського відділу народної освіти м. Харкова 1988, 1991, 1993, 2003, 2005, 2006.
Див. також
Основні публікації
- Музей історії жіноцтва, історії жіночого та гендерного руху як центр інтерактивної гендерної освіти та виховання// Матеріали науково-практичної конференції «Європейські та традиційні українські цінності очима сучасної української молоді», Х., 2012
- Про гендер цікаво: експозиціями Музею історії жіноцтва, історії жіночого та гендерного руху. Каталог//Авторка концепції та укладачка Т. А. Ісаєва. — Х., 2010
- Інформаційні ресурси з гендерної проблематики: Зб. Практичні аспекти впровадження принципу рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в діяльності ВР України. — К. Програма сприяння парламенту II, 2010
- Ісаєва Т. А. Жіночий міст через океан
- Ісаєва Т. А. Гендерний музей в Україні: реальність, перспективи, проблеми
- Ісаєва Т. А. Історія із продовженням…
- Ісаєва Т. А. Паритетна демократія. Навіщо Україні гендерний музей?: інтерв’ю[недоступне посилання з серпня 2019]
- Ісаєва Т. А. Музей історії жіноцтва, історії жіночого та ґендерного руху
- Museum of the women’s history, history of the feminine and gender movement. Why? Ukrainian Gender Museum// Catalogue of 2 International Congress of women’s museums, Bonn, 2009
- Ісаєва, Тетяна. Налагодження мостів — шлях для просування ідей гендерної рівності в суспільство. Австрійський шлях до гендерної рівності // Гендерний журнал «Я». — 2007. — № 18: Равные права и равные возможности женщин и мужчин
- Ісаєва, Тетяна. Жіноча школа НАТО — школа відповідальної жінки: сторінки зі щоденника // Гендерний журнал «Я». — 2008. — Спец. вип. «Лучшие практики решения гендерных проблем»
- Ісаєва Тетяна. Політика з людським обличчям — це і є гендерний підхід
- Ісаєва Тетяна. Шляхи впровадження ґендерних підходів у викладанні гуманітарних дисциплін у ВНЗ
Джерела
- Сторінка у Facebook: Тетяна Ісаєва Анатоліївна
Примітки
- Інтерв’ю з Тетяною Ісаєвою про феміністичну просвітницьку діяльність і жіночі музеї. Гендер в деталях. Процитовано 8 квітня 2019.
- ЖиваЯ (7 січня 2019). Документальний фільм «Феміністка» — Тетяна Ісаєва — серія 2. Процитовано 8 квітня 2019.
- Європейський простір. euprostir.org.ua. Процитовано 8 квітня 2019.
- «Центр гендерної культури». «Харків. Online. День». krona.org.ua. Процитовано 8 квітня 2019.