Ісик Іван Васильович
Іва́н Васи́льович І́сик (20 січня 1984 — 14 вересня 2014) — солдат Збройних сил України.
Ісик Іван Васильович | |
---|---|
Солдат | |
| |
Загальна інформація | |
Народження |
20 січня 1984 Дрогобич |
Смерть |
14 вересня 2014 (30 років) помер від поранень |
Поховання | Дрогобич |
Військова служба | |
Роки служби | 2014 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Сухопутні війська |
Рід військ | Територіальна оборона |
Формування |
«Айдар» |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Життєвий шлях
Народився 1994 року в місті Дрогобич. Закінчив дрогобицьку спеціалізовану школу № 2. У Вищому професійному училищі № 19 м. Дрогобича здобув професію кухаря-кондитера.
Брав участь у Революції Гідності, від рідні це приховував, волонтер в січні-березні 2014-го.
У часі війни доброволець, з кінця липня — кухар, номер обслуги, 24-й батальйон територіальної оборони «Айдар», псевдо «Львів».
5 вересня російські диверсанти здійснили атаку із засідки на бійців 2-ї роти батальйону біля села Весела Гора. До колони вийшли люди з українським прапором, коли машини зупинилися, по них відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Поранених добивали пострілами. Іван Ісик з важкими опіками потрапив до полону. Помер в лікарні Луганська. Через місяць волонтери змогли повернути тіло Івана.
17 жовтня похований в місті Дрогобич, Алея Слави кладовища. 16-17 жовтня в Дрогобичі оголошено днями трауру.
Без Івана лишилася донька Ольга 2005 р. н.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
- нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно)
- почесний громадянин Дрогобича (посмертно)
22 грудня 2014 року в Дрогобичі на фасаді будівлі Вищого професійного училища № 19 (вулиця Михайла Грушевського, 59), відкрито меморіальну дошку Олегу Ушневичу, Ігорю Борису та Івану Ісику.[1]
Примітки
- Меморіальні дошки Героям у ЗПТО Львівщини. Сайт пам'яті (укр.). 26 лютого 2020. Процитовано 24 квітня 2020.