Борис Ігор Володимирович

І́гор Володи́мирович Борис (нар. 4 травня 1983; Дрогобич — пом. 02014-07-1111 липня 2014; Зеленопілля, Свердловський район, Луганська область) — навідник зенітно-артилерійського взводу 2-го механізованого батальйону 24-ї Залізної імені князя Данила Галицького окремої механізованої бригади (Яворів) Сухопутних військ Збройних сил України. Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступня (14.03.2015; посмертно).

Борис Ігор Володимирович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 4 травня 1983(1983-05-04)
Дрогобич
Львівська область
Смерть 11 липня 2014(2014-07-11) (31 рік)
с.Зеленопілля
Свердловський район
Луганська область
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність  Україна
Вид ЗС  Збройні сили
Рід військ  Механізовані війська
Формування
 24 МД
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис
Зовнішні відеофайли
Герої не вмирають... Ігор Борис

Ігор Борис народився 4 травня 1983 року в місті Дрогобич Львівської області. Закінчив загальноосвітню школу № 5 міста Дрогобич, а у 2001 році — Вище професійне училище № 19 міста Дрогобич. У віці 14-ти років почав серйозно займатися спортом, якому присвятив усе своє життя.

Проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України. Служив в 80-му окремому аеромобільному полку Аеромобільних військ Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А0284; місто Хирів Старосамбірського району Львівської області).

У 2009 році Ігор Борис виконав норматив майстра спорту з пауерліфтингу (офіційний результат 245 кг в жимі лежачи). Неодноразово брав участь у чемпіонатах України.

Взимку 2013—2014 років Ігор Борис перебував на Майдані Незалежності у Києві, де був активним учасником Революції гідності.

На весні 2014 року Ігор Борис мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив у 24-ій Залізній імені князя Данила Галицького окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А0998; місто Яворів Львівської області).

З літа 2014 року Ігор Борис брав участь в антитерористичній операції на сході України.

Ігор Борис похований 18 липня 2014 року на Алеї Слави Поля Скорботи міста Дрогобич[1].

У Ігора Бориса залишились дружина, донька Поліна та син Максим.

Обставини загибелі

11 липня 2014 року в районі села біля Зеленопілля Луганській області близько 4:30 годин ранку російсько-терористичні угрупування обстріляли з РСЗВ «Град» блок-пост українських військових, в результаті обстрілу загинуло 36 військовослужбовців (30 військовослужбовців ЗСУ і 6 прикордонників), серед них і Ігор Борис[2].

Нагороди

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (14.03.2015; посмертно)[3].

Вшанування пам'яті
  • 22 грудня 2014 року в Дрогобичі на фасаді будівлі Вищого професійного училища № 19 (вулиця Михайла Грушевського, 59), де навчався Ігор Борис, йому відкрито меморіальну дошку.
  • 10 травня 2015 року в Дрогобичі відділ фізичної культури та спорту виконкому міськради спільно з Львівською обласною організацією Федерації пауерліфтингу України провели традиційний відкритий турнір з пауерліфтингу «КОРОЛІ ЖИМУ», який присвятили пам'яті майстра спорту України з пауерліфтингу Ігоря Бориса[4].
  • Почесний громадянин Дрогобича (31.5.2015: посмертно).

Див. також

Примітки
  1. Похорон Ігоря Бориса у Дрогобичі
  2. Терористи з «Градів» обстріляли 79-ту і 24-ту бригади сил АТО: 19 загиблих. Втрати за добу — 23. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 18 грудня 2015.
  3. Указ Президента України від 14.03.2015 року № 144/2015
  4. У Дрогобичі турнір «Королі жиму» присвятили пам'яті новітнього Героя Ігоря Бориса (+ВІДЕО). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 18 грудня 2015.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.