Ісландські магічні знаки

Слово «гальдрастав» походить від слова «гальдр» — «заклинання», і «став» — «дощечка» (ісл. galdur), з чого випливає, що гальдрастави — знаки, близькі до рун. Багато гальдраставів являють собою руни, накладені одна на одну, і які утворюють разом один знак, зазвичай дуже важко читаємий. Руни «в'язалися», а не писалися в рядок для приховування істинного значення написаного від непосвячених.[1]

Основним джерелом інформації про гальдраставах були ісландські магічні манускрипти — гальдрабоки. До наших днів зберігся тільки один гальдрабок — Гальдрбук. Нещодавно він був перекладений на англійську. Переклад був опублікований видавництвом «Семюел Вейзеp» у 1989 році. Решта відомості про гальдраставах були отримані з інших джерел «уривками».

Існують легендарні свідоцтва про два гальдрабока. Автором першої книги — Раудскінні («Червона шкіра») — є єпископ Готтскальк. За легендами, цей манускрипт був записаний на криваво-червоному папері золотими рунами. Вважається, що він був похований разом зі своїм автором. Гальдра-Лоптур (померлий у 1722 році) спробував викопати чаклуна і заволодіти секретами збереженими в Раудскінні, однак після його спроб почали ходити легенди про те, що могила єпископа зачарована. Лоптуру не вдалося досягти своєї мети — він збожеволів. Таким чином, гальдрабок був назавжди втрачений. Інший манускрипт — Граскінні («Сіра шкіра»), містив у собі дві частини, написані різними мовами, перша — латинськими літерами, друга помилковими рунами.

Існує кілька видів гальдраставів:

• Егісхьяльми (ісл. 'gishjalmur) — «шоломи жаху»
• Гальдрамюнди (ісл. Galdramyndir) — «магічні малюнки»
• Гальдрастави (ісл. Galdrastafir) — магічні знаки, або власне гальдрастави.

Гальдрастави найчастіше застосовувалися в Ісландії, де й набули найбільшого розвитку, особливо в XI — першій половині XVIII століть. У наш час частіше використовуються не в магічних цілях, а для залучення уваги публіки. Наприклад, гурт Psychic TV оформив за допомогою гальдраставів кілька своїх альбомів.