Ісіда Та-Хемджерт
Ісіда Та-Хемджерт (XII ст. до н. е.) — давньоєгипетський діяч, Велика царська дружина, Дружина бога Амона.
| Ісіда Та-Хемджерт | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Ісет-Тахемджерт | |||||
 | |||||
| Рамсес III і Ісіда Та-Хемджерт | |||||
| Давньоєгипетський фараон | |||||
|
| |||||
| В шлюбі з | Рамсес III | ||||
| Діти | Рамсес VI Меріамон | ||||
| Мати | Хемджерт | ||||
| Народився | XII ст. до н.е. | ||||
| Помер | XII ст. до н.е. | ||||
| Місце поховання | Долина цариць | ||||
Життєпис
Ймовірно, мала частково арамейське походження. На це вказує ім'я її матері — Хемджерт (Хабадджілат або Хебнерджент). Коли саме стала дружиною фараона Рамсеса III — невідомо. Можливо, до того або водночас отримала титул Дружини бога Амона. Після народження сина Амунерхепешефа — майбутнього фараона Рамсеса VI — отримала титул Мати царя. Деякий час вважалося, що Ісіда Та-Хемджерт була також матір'ю Рамсеса IV, але у 2010 році цю версію було спростовано. Також мала доньку Меріамон. Припускають, що її сином міг бути Хаемуасет II, що став верховним жерцем Птаха.
Про шанований статус свідчить велична статуя в храмі Мут в Карнакі, зведена за наказом Рамсеса III. Ісіда Та-Хемджерт була жива ще на початку правління її сина Рамсеса VI. Припускають, що вона могла бути радницею чи сприяти синові зайняти трон.
Поховання
Мумію знайдено в гробниці QV51 в Долині цариць. Вважається, що зведення цієї гробниці тривала з кінця правління Рамсеса III до початку панування Рамсеса VI. Гробницю цариці було пограбовано наприкінці XX династії.
Гробниця складається з коридору, що закінчується в головній залі з двома бічними камерами. Коридор прикрашають сцени, що зображують Ісіда Та-Хемджерт перед божествами Птахом-Сокаром, Атумом і Осірісом. Зовнішні косяки для основної зали містять тексти про Рамсеса VI. Бічні кімнати прикрашені сценами з різноманітними богинями, зокрема Нейт, Серкет, Ісідою і Нефтідою.
Фрагменти червоного гранітного саркофага наразі знаходяться в Єгипетському музеї в Турині (Італія).
Джерела
- Porter, Bertha and Moss, Rosalind, Topographical Bibliography of Ancient Egyptian Hieroglyphic Texts, Statues, Reliefs and Paintings Volume I: The Theban Necropolis, Part 2. Royal Tombs and Smaller Cemeteries, Griffith Institute. 1964, pg 756
- Joyce Tyldesley: Die Königinnen des Alten Ägypten. Von den frühen Dynastien bis zum Tod Kleopatras. Koehler & Amelang, Leipzig 2008, ISBN 978-3-7338-0358-2, S. 167—168.
- Aidan Dodson & Dyan Hilton, The Complete Royal Families of Ancient Egypt, Thames & Hudson (2004) ISBN 0-500-05128-3, pp.186-187