Іустин (Базилевич)
Іустин (Базилевич) (*p. i м. н. невід. — †17 серпня 1709) — український церковний діяч, митрополит Бєлгородський та Обоянський, проповідник, начальник Лаврської друкарні.
| Іустин Базилевич | |
|---|---|
| Народився | д/н |
| Помер |
17 серпня 1709 Київ |
| Поховання | Києво-Печерська лавра |
| Громадянство | Російська імперія |
| Національність | українець |
| Діяльність | церковний діяч |
| Alma mater | Києво-Могилянська академія (1659—1817) |
| Суспільний стан | духовенство |
| Титул | митрополит |
| Посада | митрополит і єпископ |
| Конфесія | православ'я |
Життєпис
Молоді роки
Народився на Правобережній Україні. Стосовно батьків немає відомостей. Освіту здобув у Києво-Могилянській академії у 1660—1670-х роках. По закінченні навчання прийняв чернечий постриг у Києво-Печерській лаврі i незабаром призначений начальником Лаврської друкарні й проповідником.
Кар'єра
Як один з найосвіченіших лаврських ченців Базилевич їздив до Москви з важливими дорученнями. Коли Київська митрополія потрапила під зверхність Московського патріархату (1686 рік), для Києво-Печерської лаври було особливо важливо зберегти свої давні привілеї: ставропігію, право вільного вибору архімандрита тощо.
У липні 1690 році Базилевич разом з А.Миславським, Є.Завадовським та деякими іншими лаврськими служителями їздив до Москви з чолобитною від Лаври, скріпленою підписом гетьмана I.Мазепи, про дозвіл обирати лаврського настоятеля за давнім монастирським звичаєм. Одночасно в чолобитній йшлося про те, що цю посаду не можна поєднувати з саном митрополита, бо це суперечить лаврській ставропігії: «митрополит бо киевский искони не належал и не належит до архимандрии печерской».
Однак прохання лаврської братії було відхилено. У серпні цього ж року Базилевич супроводжував до Москви новообраного митрополита Київського, Галицького і всієї Малої Росії B.Ясинського, який прибув туди для хіротонії. Під час церемонії посвяти у Петропавлівській соборній церкві Базилевич виголосив промову перед особами царського двору.
У 1691 році і 1692 році він їздив до Москви у складі делегації, яка просила кошти на потреби київських церков і монастирів, що було дуже поширеним у XVII ст. явищем. У 1704 році Базилевича, який був тоді блюстителем Ближніх печер Києво-Печерської лаври, висвятили в Москві на митрополита Бєлгородського та Обоянського.
У 1709 році Базилевич відпросився до Києва на обітницю, де невдовзі помер. Похований при Київській Феодосіївській церкві на Печерську.
Джерела
- Києво-Могилянська академія в іменах, XVII–XVIII ст.: Енцикл. вид. / Упоряд. З. І. Хижняк; За ред. В. С. Брюховецького. — К.: Вид. дім «КМ Академія», 2001. — С. 50