Ічхон

Перші згадки про житлові поселення з 475 року — тоді територія, на котрій знаходиться сучасний Ічхон, належала царству Пекче.

Пізніше ця територія була захоплена державою Когурьо, тоді ж тут був утворений адміністративний район (хьон) Намчхон. В 551 році Намчхон перейшов під юрисдикцію королівства Сілла. В 757 році був перейменований в Хванму. Сучасну назву Ічхон отримав в 936 році, в епоху династії Корі, тоді ж був отриманий статус повіту (кун або гун). В 1390 році Ічхон був перейменований в Намчхон. У 1896 році, після реформи Кабо Ічхон було повернуто колишню назву, під яким він відомий досі. 1 березня 1996 року Ічхон був присвоєний офіційний статус міста (сі)[2]

Розташований в південно-східній частині провінції Кьонгідо в центрі країни, значна частина території вкрита лісами. Ландшафт переважно горбистий, утворений течією декількох дрібних приток річки Намханган, найбільші з яких — Покхачхон і Чхонмічхон.[2]

Ічхон адміністративно ділиться на 2 ип, 8 мьон і 4 тон (дон):[3]

Гончар за роботою

Керамічна крамниця

Підприємства культури:

• Міжнародний центр кераміки — виставковий зал, у якому представлені сотні експонатів сучасної корейської та світової школи кераміки. Крім нього, у місті діють кілька музеїв кераміки та виставка керамічних виробів просто неба.[4]
• Ічхонська ремісниче село — являє собою центр керамічного ремесла міста. Цей центр розвивається, починаючи з епохи ранньої династії Чосон. Зараз тут працює понад 80 майстерень і кілька сотень печей з випалу. Село кераміки відкрите для відвідування туристами, тут організовуються міжнародні виставки і бієнале.[5]

Фестивалі:

• Щорічний фестиваль скульптур, що проходить з 1998 року.
• Фестиваль рису — проводиться щорічно на початку осені.[6]

Історичні:

• Буддійський храм Сінхинса — розташований в містечку Сонимні. Згідно з середньовічними хроніками, побудований на місці більш давнього храму, що існував на цьому місці в епоху Трьох держав. Вперше згадується у XVIII столітті.
• Йонхваджонса — храм, розташований в Часонні. Споруда відноситься до XII століття.
• Йонвонса — храм в районі Пексамьон. Один з найдавніших буддійських храмів регіону. Вважається, що перші будівлі з'явилися тут в VII столітті.
• Гірський форт Сольбон — площа цієї фортеці близько 10 тис. м². Добре збереглася кам'яна кріпосна стіна і кілька сторожових веж. Форт використовувався як військове укріплення в епоху Трьох держав.

Природні:

• Гарячі джерела Очхонбемі — відомі з часів вана еджона Великого. Нині на місці цих джерел побудований великий спа-курорт.[7]
• Озеро Сольбонхо площею близько 100 тис. м², розташоване на території Сольбонського парку.
• Гори Ічхон, серед яких найвідоміші — Сольбонсан, Пекчоксан і Тодирамсан. На схилах гір в околицях Ічхон є гірськолижний курорт, прокладено кілька маршрутів для занять гірським туризмом.

Найкраще розвинене сільське господарство — вирощування рису і персиків. Ічхон — центр керамічної промисловості Південної Кореї. Бюджет міста становить близько 282 мільйонів доларів.

Вищі навчальні заклади міста включають:

• Корейський туристичний коледж;
• Коледж Чхонган.

• Дзіндечжень city, Китай (1997)
• Сето city, Японія (2004)
• Кандонгу, Південна Корея
• Gangnam, Південна Корея
• Санта-Фе, США (2013)

• Птах: Сорока звичайнассорока — символізує мир і співдружність громадян.
• Дерево: сосна — уособлює рух вперед і гордість за місто.
• Квітка: азалія — символізує гармонію і єдність.
• Маскоти: Тодамі і Хвадамі — уособлюють дві стихії — відповідно Землю і Вогонь.

• 
  корейський рис
• 
  цент міста
• 
  міський автобус

• Список міст Південної Кореї

• Офіційний сайт міста(англ.)
• Сторінка міста у вікі-енциклопедії Galbijim(англ.)
• Достопримечательности Ичхона
• Всемирная выставка керамики