Іштван Бетлен (князь)

Іштван Бетлен (угор. Bethlen István; 1582 — 23 грудня 1648) — князь Трансильванії з 28 вересня до 26 листопада 1630 року (як Іштван III).

Іштван Бетлен
Іштван Бетлен
Князь Трансильванії
1613 — 1629
Попередник: Габор Бетлен
Наступник: Дйордь I Ракоці
 
Народження: 1582(1582)
Марош'і, Трансильванія
Смерть: 23 грудня 1648
Надьєчед
Країна: Трансільванське князівство
Релігія: кальвінізм
Рід: Бетлени
Батько: Фаркаш Бетлен
Мати: Druzsina Lázár de Szárhegyd[1]
Шлюб: Криштіна Чакі
Каталіна Каролій
Діти: 4 сина і 3 доньки

 Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Походив з угорського шляхетного роду Бетленів. Син надкапітана Фаркаша Бетлена і Друзіни Лазар. Народився 1582 року. Рано осиротів. Разом з братом Габором виховувався вуйком Андрашом Лазарем, капітаном секеїв. Здобув лише початкову освіту.

Його кар'єрі сприяло піднесення брата Габора, який у 1613 році став великим князем Трансильванії. Вже 1616 року отримав Хустський замок та став воєводою жупи Хунедоара, 1618 року — власником замку Корвінів та головним капітаном придворної кінноти, 1622 року — очільником (надішпаном) Мармароського повіту. За відсутності брата здійснював управління Трансильванією.

1626 року призначається воєводою Трансильванії. Також разом з радою з 12 магнатів повинен був допомагати дружині Габора Бетлена після його смерті. Після смерті брата 1629 року розпочав боротьбу за регентство з його вдовою Катериною Бранденбурзькою. В ній вирішив спиратися на Дйордя Ракоці, головного капітана Верхньої Угорщини.

28 вересня на сеймі в Коложварі Іштвана Бетлена було оголошено князем Трансильванії. Втім уряд османської імперії не підтримав Бетлена. Рішення було передано до Катерини Бранденбурзької, яка підтримала кандидатуру Ракоці. Останнього було обрано князем 1 грудня 1630 року. На бік Дйордя Ракоці перейшли гайдуки й секеї. Тому Іштван Бетлен не наважився на спротив.

У 1636 році Іштван вирішив скористатися напруженими відносинами між Ракоці і Портою, запропонувавши Насугпашазаде Гусейн-паші, очільнику Будійського еялету, повалити Дйордя Ракоці. Проте Бетлен і паша у битві біля Салонти зазнали поразки. Внаслідок цього османи відступили, а Бетлен вимушений був замиритися з трансильванським князем. Після цього зберігав мир до своєї смерті 1648 року.

Родина

1. Дружина — Криштіна, донька Габора Чакі.

Діти:

  • Габор
  • Іштван (1606—1633), верховний єпископ графства Біхор, капітан Варада
  • Петер (д/н — 1646), архієпископ Марамурешу
  • Каталін, дружина Давида Золіомі. біхарського іштвана
  • Анна, дружина: 1) Самуеля Гюлаффі (їхня донька стала матір'ю Імре Текелі); 2) Іштвана Куна.
  • Друзіна, дружина Ференца Редея, князя Трансильванії
  • Фаркаш

2. Дружина — Каталіна Каролій.

Дітей не було.

Джерела
  • Péter, Katalin (1994). «The Golden Age of the Principality (1606—1660)». In Köpeczi, Béla; Barta, Gábor; Bóna, István; Makkai, László; Szász, Zoltán; Borus, Judit (eds.). History of Transylvania. Akadémiai Kiadó. pp. 301—358. ISBN 963-05-6703-2.
  1. Pas L. v. Genealogics — 2003. — ed. size: 683713
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.