Аарон Аппельфельд

Аарон Аппельфельд (івр. אהרן אפלפלד; нар. 16 лютого 1932(19320216), Стара Жадова (нині Сторожинецького району, Україна), тоді окуповані Румунським королівством пом. 4 січня 2018, Петах-Тіква, Ґуш-Дан, Ізраїль) ізраїльський письменник, лавреат Премії Ізраїлю, найвищої нагороди країни, й безлічі інших міжнародних та ізраїльських премій і нагород. Народився у Старій Жадові (тепер Чернівецька область).

Аарон Аппельфельд
Ім'я при народженні рум. Ervin Appelfeld[1][2]
Народився 16 лютого 1932(1932-02-16)[3][4][…]
Стара Жадова, Румунія
Помер 4 січня 2018(2018-01-04)[4][5][…] (85 років)
Петах-Тіква, Ізраїль
Поховання Гар ха-Менухот
Країна  Королівство Румунія
 СРСР
 Ізраїль
Національність євреї
Місце проживання Мевасерет-Ціон
Діяльність письменник, викладач університету, прозаїк
Alma mater Єврейський університет
Мова творів іврит[6]
Членство Американська академія мистецтв і наук
Партія Авода
Нагороди

Премія імені Хаїма Нахмана Бялика (1979)

премія Медічі за найкращий твір іноземною мовоюd (2004)

премія Неллі Закс (2005)

Ussishkin Prized (1967)

National Jewish Book Awardsd (1979)

Brenner Prized (1975)

Independent Foreign Fiction Prized (2012)

Член Американської академії мистецтв і наук

Newman Prized (1977)


 Аарон Аппельфельд у Вікісховищі

У роки Другої світової війни пережив насильницьку смерть матері, чернівецьке гетто та депортацію до одного з концтаборів Трансністрії, звідки йому вдалося втекти. Після трьох років переховувань і поневірянь Аппельфельд прибився до Радянської армії, з якої дійшов до Югославії. Згодом опинився в Італії і відтак перебрався в Землю Ізраїльську.

Написав і видав понад чотири десятки книжок, які перекладені більш ніж тридцятьма мовами.

«Я народився в Україні. В Чернівцях мене, дев'ятирічного, захопила війна. Там загинула моя мати. З Чернівців мене та мого батька кинули за дроти концтабору, невдовзі по тому нас розлучили, й відтак я з батьком ніколи більше не бачився. Мені пощастило втекти з табору, й то стало початком нескінченних поневірянь дорогами Вкраїни… Україна вкарбувалася в мою пам'ять і моє серце»[7]

Переклади українською

  • Сторінки мого життя. Пер. з івриту Віктор Радуцький, Петро Рихло. — Київ: Самміт-Книга, 2011. — 218 с.
  • Катерина. Пер. з івриту Віктор Радуцький, Іван Білик. — Чернівці: Книги-ХХІ, 2018. — 240 с.
  • Квіти пітьми. Пер. з івриту Віктор Радуцький, Оксана Пендерецька. — Чернівці: Книги-ХХІ, 2020. — 288 с.

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.