Аарон Барак

• Рішення № 6821/93 (United Hamizrahi Bank Ltd. v. Migdal Kfar Shitufi 49(4) P.D 221), у якому Барак разом з іншими суддями описав Конституційну революцію так, як він її розумів, що почалася після появи Основних законів «Про гідність та свободу людини» та «Про свободу зайнятості». У цій справі було постановлено, що Верховний суд може скасовувати закони Кнесету, які несумісні з вищезгаданими Основними законами.

• Рішення № 243/83 (The Jerusalem Municipality v. Gordon, 39(1) P.D 113), де Барак реформував ключові аспекти ізраїльського деліктного права.

• Рішення № 3269/95 (Katz v. Regional Rabbinical Court, 50(4) P.D 590), де Барак вмістив, сидячи як заступник голови Меїра Шамгара, що закони, які стосуються майнових спорів, що витікають із розлучення, не повинні розглядатися як питання шлюбу. Вони випливають не з акту шлюбу, а з угоди між сторонами і є аспектом свободи об'єднань. Ця справа встановила, що ізраїльські Рабинські суди мають застосовувати доктрину спільної власності подружжя, що ґрунтується на загальному праві Ізраїлю, а не на праві галахи (єврейський релігійне право).

• Рішення № 4628/93 (State of Israel v. Guardian of Housing and Initiatives (1991) Ltd., 49(2) P.D 265), де Барак запропонував новий підхід до конструкції контракту, вважаючи, що велику вагу слід приділити обставинам, що призвели до укладення контракту. Деякі аспекти поглядів Барака у зв'язку з цим залишаються спірними, але його загальний підхід до конструкції контракту прийнятий Верховним судом та існує на сьогоднішній день.

• Рішення № 165/82 (Kibbutz Hatzor v Assessing Officer, 39(2) P.D 70), що стало поворотним моментом в інтерпретації податкового права в Ізраїлі при встановленні того, що цільовому підходу надається перевага над текстуалізмом у визначенні змісту закону.

• Рішення № 40/80 (Koenig v. Cohen, 36(3) P.D 701), де Барак у меншості виклав свій підхід до тлумачення законодавства. На сьогоднішній день цей підхід став прийнятним підходом до тлумачення законодавства.

• Рішення № 817/79 (Kossoy v. Y.L. Feuchtwanger Bank Ltd., 38(3) P.D 253), де Барак поклав обов'язок добросовісності на тих, хто контролює компанію, вважаючи, що той, хто контролює компанію, не може продати свою частину акцій цієї компанії, внаслідок чого компанія, і таким чином акціонери, постраждають.

Рішення Барака на посаді голови Верховного суду вплинули на багато аспектів життя в Ізраїлі і були предметом як схвалення, так і критики. Барак відстоював активну судову політику, яка тлумачила Основні закони Ізраїлю як його Конституцію і перевіряв закони Кнесет на цій основі. Дві його книги юридичних коментарів були перекладені англійською мовою.

Після своєї відставки з Верховного суду, новий голова суду, суддя Доріт Бейніш сказала на своїй прощальній церемонії: «У центрі розвитку права Ізраїлю стоїть Аарон Барак. Він відкрив нові горизонти. Нинішнє законодавство після його головування відрізняється за своїм призначенням від тієї епохи, яка йому передувала. З першого року перебування у Верховному суді Ізраїля, його рішення були новаторськими, з 1978 р. і до сьогоднішнього дня він встановив центральні правові норми, якими цей суд наділив ізраїльське суспільство.»

Щодо питання про суттєве розширення права на оскарження і тест розумності адміністративного рішення (який надає судам право скасовувати адміністративне рішення, якщо суддя переконаний, що воно не в межах розумності), Амнон Рубінштейн писав:

Таким чином виникла ситуація, в результаті якої Верховний Суд може брати до розгляду і вирішувати будь-яке мислиме питання. На додаток до цього, нерозумність адміністративного рішення буде підставою для судового втручання. Це було тотальною революцією у судовому мисленні, яка характеризувала Верховний суд попередніх поколінь, саме це надало йому репутацію найбільш активістського суду у світі, що викликає як захоплення, так і критику одночасно. На практиці, багато в чому Верховний суд під керівництвом Барака став альтернативним урядом.

Серед критиків судового активізму Барака є колишній голова Верховного суду Ізраїлю Моше Ландау, Рут Габізон і Річард Познер.  Познер, суддя Апеляційного суду сьомого округу в США і авторитетний фахівець у галузі юриспруденції, піддав критиці рішення Барака тлумачити Основні закони Ізраїля як Конституцію, заявивши, що: «тільки в Ізраїлі…судді наділяють себе повноваженнями абстрактного перегляду без конституційних чи законодавчих підстав». [8]Він також стверджував, що ідея Барака щодо застосування судами переліку прав, які вони знаходять в «субстантивній» демократії, а не просто демократичних політичних прав, насправді передбачає «згортання» демократії і виливається в «гіперактивну» судову діяльність[8]. Крім того, він стверджував, що підхід Барака до тлумачення статутів на практиці включає тлумачення в контексті особистої ідейної системи судді та відкриває широку сферу для дискреційних рішень, замість того, аби забезпечувати об'єктивне тлумачення статуту.[8] Він також критикував точку зору Барака щодо розподілу державної влади, стверджуючи, що за суттю, згідно з нею «судова влада є необмеженою, а законодавчий орган не може знімати суддів з посади».[8] Він також стверджує, що часом Барак і сам не в змозі застосувати власну філософію судової діяльності на практиці.[8] Як би там не було, Познер зазначив, що «сам Барак за усіма оцінками блискучий, а також суворий і піднесений — Ізраїльський Като», і хоча він не розглядає судовий підхід Барака як бажану універсальну модель, він може підходити до особливих умов Ізраїлю.[8] Він також припустив, що якби була Нобелівська премія у галузі права, Барак ймовірніше всього був би серед її найперших лауреатів.[8]

За межами юридичної спільноти, як у лівій, так і правій частині політичного спектру, є ті, хто піддав Барака різкій критиці. Зокрема, його рішення з питань безпеки були предметом критики окремих лівих і правих політиків.[9][10][11]

Барак мирський єврей, але вірить у компроміс з релігійною сферою і в державну підтримку релігії. Його рішення про взаємодію релігії й держави призвели до ворожого ставлення до нього з боку деяких представників релігійної громадськості. Релігійні євреї з усіх сфер суспільства (включаючи харедім та релігійний сіонізм) провели масовий протест проти Верховного суду під його головуванням після того, як Верховний суд ухвалив, що у справах про розлучення ізраїльським релігійним судам необхідно вирішувати майнові суперечки відповідно до законів Кнесету, а не відповідно до Галахи.

• Можливість захисту в судовому порядку,
• Судовий розсуд,
• Розумність,
• Пропорційність[12],
• Цільове тлумачення.

Правова філософія Барака починається з переконання, що «світ сповнений права». Ця ідея зображує право як всеохопну модель суспільних відносин, з якої не може бути виключена жодна дія: усе, що право не забороняє, воно дозволяє; в будь-якому разі право це має на увазі щодо всього[13].

• У 1975 р. був нагороджений премією Ізраїлю, в галузі юриспруденції;[14]
• у 1987 р. був обраний почесним іноземним членом Американської академії мистецтв і наук;[15]
• у 2003 р. отримав почесне звання від Брандейського університету;
• у 2006 р. був нагороджений премією юстиції Фонду Пітера Грубера за «видатну мужність і принцип, якому присвятив своє життя, а саме просуванню правосуддя і справедливого верховенства права»;[16]
• у 2007 р. отримав почесне звання від Колумбійського університету.

У 2009 році, на основі детального інтерв'ю з Бараком, його зять Рем Лендс зробив одно-годинний документальний фільм про Барака під назвою «Суддя».

• Judicial Discretion (1989) — ISBN 978-0-300-04099-9.
• Purposive Interpretation in Law (2005) — ISBN 978-0-691-12007-2. Book review.[17]
• The Judge in a Democracy (2006) — ISBN 978-0-691-12017-1.
• Begin and the Rule of Law, Israel Studies, Indiana University Press, Volume 10, Number 3, Fall 2005, pp. 1–28.

• Справи про Доларовий рахунок
• Список лауреатів Нобелівської премії Ізраїлю

• Aharon Barak
• Personal history, Biographical highlights, Personal chronology, Influences and contributions, Exploring, Influence on the Israeli legal system
• Justice Barak Unbound, Nathan J. Diament