Аахенський мир (1668)

Людовік ХIV був одружений з дочкою Філіпа IV Іспанського Марією Терезією. Користуючись смертю Філіпа IV Людовік оголосив свої претензії на більшу частину Іспанських Нідерландів, посилаючись на німецьке право спадкування, прийняте між приватними особами в Брабанті і Намюрі. Успіхи Людовика, однак, були зупинені троїстим союзом між Англією, Нідерландами і Швецією, які поставили Іспанію перед вибором поступитися Людовіку XIV або Франш-Конте, або вже завойованою ни частиною Фландрії, погрожуючи війною тій стороні, яка не погодиться на ці поступки. Після прийняття французьким королем цих умов в Сен-Жермен-ан-Ле Іспанія погодилася поступитися частиною Фландрії.

У підсумку Франція залишала собі 11 зайнятих нею в Іспанських Нідерландах міст (у тому числі Дуе, Лілль), Куртре, Шарлеруа, але повернула Іспанії Франш-Конте. Після реалізації домовленостей за сприяння Троїстого союзу в Аахені 2 травня 1668 було укладено формальний мир, для підтримки якого три держави з'єдналися ще раз за договором 1669 року.

• Гайдуков Л.Ф. Аахенський мирний договір 1668 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л.В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004. — Т. 1. - С. 7 – ISBN 966-316-039-Х

• Аахенська мирна угода // Велика українська енциклопедія.
• Vertragstext siehe "Europäische Friedensverträge der Vormoderne - online" des Instituts für Europäische Geschichte Mainz^{[недоступне посилання з червня 2019]}