Абаддон

Абаддо́н (івр. אבדון, лат. Abaddon) — у юдаїзмі та християнстві:

  1. «загибель», «руїна», «нищення» в єврейській мові (Йов 31:12)[1];
  2. пекло, безодня, шеол; місце знищення; край померлих (Йов 26:6, Пр 15:11)[1];
  3. персоніфікація загибелі й смерті (Об. 9:11)[1][2]; князь пекла, смерті, хаосу; янгол безодні, демон війни; царя сарани, що виходить з безодні; грецькою — Аполліо́н (грец. Ἀπολλύων, Apollýōn, «губитель»), латиною — Екстермінанс (лат. Exterminans; «Руйнівник»)[1]. У «Майстері і Маргариті» згадується як Абадонна, член свити Воланда.
  4. Роман Джона Менсінгера «Абадон»
Бій християнина з Абаддоном.

Примітки

  1. Maas, Anthony. Abaddon // The Catholic Encyclopedia. Vol. 1. New York: Robert Appleton Company, 1907.
  2. І мала вона [сарана] над собою царя, ангела безодні; йому по-єврейському ім'я Аваддон, а по-грецькому звався він Аполліон (Об. 9:11).

Джерела

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Абаддон

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.