Абліцов Віталій Григорович

Віта́лій Григо́рович Абліцо́в (нар.17 серпня 1946(19460817), Новоукраїнка) — український журналіст, громадсько-політичний діяч, головний редактор журналу «Державна справа» (з листопада 2005). Член НСЖУ (з 1976), НСПУ (з 2013 р.), державний службовець IV рангу (з червня 2000).

Абліцов Віталій Григорович
Народився 17 серпня 1946(1946-08-17) (75 років)
Новоукраїнка, Куйбишевський район, Запорізька область, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність журналіст
Alma mater Ростовський державний університетd

Освіта

Випускник Далекосхідного державного університету, філологічного факультету Ростовського державного університету, відділ журналістики (1972). Знає французьку мову.

Фахова діяльність

1965–1980 — працював в редакціях газет Російської Федерації і України. 1966–1969 — студент, Далекосхідний державний університет, місто Владивосток.

1969–1972 — студент, Ростовський державний університет.

1972–1980 — працював журналістом у Харкові, Евенкії, на Київщині.

1980–1994 — в Держтелерадіо України (остання посада — директор телеоб'єднання «Культура»).

Працюючи на українському радіо, брав активну участь у національному відродженні 1980-х і поверненні спадщини заборонених письменників та діячів: зробив перші передачі, присвячені М.Скрипнику, П.Филиповичу, М.Хвильовому та іншим. Автор і ведучий передач «Основа» і «Відродження». Очоливши телеоб'єднання, став автором і ведучим першого у національному телепросторі ток-шоу «Думки проти течії».

1995–2000 — оглядач з гуманітарних проблем, газета «Голос України». Автор циклів публікацій «Прощання з Азією», «Гетьманат», «Україна ХХ» та «Обличчя тисячоліть»(1999 року, в очікуванні нового століття і тисячоліття).

травень 2000—лютий 2002 — заступник Голови Державного комітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України.

2002–2005 — редактор газети «Український форум».

2005–2009 — редактор журналу «Державна справа».

Нагороди

Творчий доробок

Бібліографія

  • «Ностальгія» (2001, 2003)
  • «Україна: інформаційний простір» (2002)
  • «Галактика Україна» (2007)
  • «Український Все-Світ» (2011)
  • ВЧЕНІ УКРАЇНИ – ЛАУРЕАТИ МІЖНАРОДНИХ ПРЕМІЙ І НАГОРОД (у зб. "Наука України у світовому інформаційному просторі" (2010)

Особисте життя

Дружина — Галина Гаврилівна (1947), перекладачка англійської мови, пенсіонерка; син Олег (1975) перекладач Національної радіокомпанії; дочка Сніжана (1982) — д.філол. н, викладач.

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.