Абондан

Абонда́н (фр. Abondant) — муніципалітет у Франції, у регіоні Центр-Долина Луари, департамент Ер і Луар. Населення — 2218 осіб (2011)[1].

Абондан
Abondant

Країна  Франція
Регіон Центр-Долина Луари 
Департамент Ер і Луар 
Округ Дре
Кантон Ане
Код INSEE 28001
Поштові індекси 28410
Координати 48°47′07″ пн. ш. 1°26′24″ сх. д.
Висота 69 m - 141 m м.н.р.м.
Площа 34,8 км²
Населення 2218 (2011-01-01)
Густота 63,74 ос./км²
Розміщення
Влада
Мер
Мандат		 Virginie Quentin
2020-2026

Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 70 км на захід від Парижа, 105 км на північ від Орлеана, 37 км на північ від Шартра.

Демографія

Динаміка населення (INSEE ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[3]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 1036 264 156 236 248 124 8
Жінки 968 172 68 268 236 172 52

Економіка

2010 року серед 1338 осіб працездатного віку (15—64 років) 1024 були активними, 314 — неактивними (показник активності 76,5%, у 1999 році було 71,3%). З 1024 активних мешканців працювало 947 осіб (505 чоловіків та 442 жінки), безробітними було 77 (37 чоловіків та 40 жінок). Серед 314 неактивних 138 осіб було учнями чи студентами, 103 — пенсіонерами, 73 були неактивними з інших причин[4]. У 2010 році в муніципалітеті числилось 774 оподатковані домогосподарства, у яких проживали 2174,5 особи, медіана доходів виносила 22 401 євро на одного особоспоживача[5]

Українці в Абондані

У 1952 р. у палаці XVII століття Міжнародною організацією у справах біженців (ІРО — від англ. International Refugee Organisation; IRO) та французьким урядом засновано Табір для біженців та українських емігрантів. Пізніше до табору почали підселяти грузинів, козаків-самостійників, росіян, що призводило до конфліктів поміж мешканцями. При таборі існували церква, хор, бібліотека. Абондан відвідували Митрополит Полікарп, Архієпископ Мстислав (Скрипник). На місцевому кладовищі були поховані мешканці цієї установи Іван Рудичів; член Української Центральної Ради Григорій Довженко; Хома Данилович Якимчук; Ганна Совачева; археолог, професор Олександер Лагутенко, Тихий Прокіп; генерал Армії УНР Володимир Савченко-Більський; полковники Армії УНР Володимир Григораш та Іван Кирей; вояки Армії УНР Павло Стецюренко; Дем'ян Берещенко; Юхим Бережний; Володимир Буткевич; Григорій Різниченко; Євген Павлюк; дружина Миколи Порша Олександра Порш; Микола Дмитрівськнй; Ігнат Івашко; Ілько Максимів; Іларіон Сільченко та інші[6].

У 1970 — 1980-х рр. більшість із них було перепоховано на кладовищі Везін-Шалет.

Див. також

Примітки
  1. Кількість населення у 2011 році. INSEE. Процитовано 28 вересня 2014.(фр.)
  2. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  3. Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.). INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
  4. Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.). INSEE. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
  5. Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.). INSEE. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
  6. Свобода. — 1955. — № 170; Свобода. — 1962. — № 145.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.