Регіони Франції

Регіон (фр. région) — адміністративно-територіальна одиниця верхнього рівня в Франції. Регіон є певною територією, що володіє власною культурною або соціальною ідентичністю. Країна розбита на 18 регіонів, 13 з них розташовані на континентальній «метропольній» території, 5 — на заморських територіях. 6 з регіонів, утворені в результаті територіальної реформи з 1 січня 2016 року, мали тимчасові назви — рішення про постійні назви були прийняті регіональними радами до кінця червня 2016 року. У свою чергу регіони діляться на дрібніші департаменти.

Часто про острів Корсика говорять як про окремий регіон Корс, хоча формально це так звана територіальна община.

Роль

Франція є унітарною державою, регіони не можуть затверджувати власні законодавчі і регулюючі норми. Регіони отримують від уряду частину національних податків і володіють значним бюджетом, який витрачають на різні потреби. Час від часу ставиться питання про надання регіонам деякої законодавчої автономії, але ці пропозиції завжди піддаються жорсткій критиці. Також пропонувалося скасувати ради департаментів (Генеральні ради) та передати їхні функції регіональним радам, зберігши департаменти як адміністративну одиницю нижчого рівня, проте конкретних кроків зроблено не було.

Регіони до реформи 2014

1. Ельзас
2. Аквітанія
3. Овернь
4. Нижня Нормандія
5. Бургундія
6. Бретань
7. Центр — Долина Луари
8. Шампань-Арденни
9. Корсика
10. Франш-Конте
11. Верхня Нормандія
12. Іль-де-Франс
13. Лангедок-Руссільйон
14. Лімузен
15. Лотарингія
16. Південь-Піренеї
17. Нор-Па-де-Кале
18. Пеї-де-ла-Луар
19. Пікардія
20. Пуату-Шарант
21. Прованс — Альпи — Лазурний Берег
22. Рона-Альпи
23. Гваделупа1
24. Мартиніка1
25. Майотта1
26. Французька Гвіана 1
27. Реюньйон 1
Нумеровані регіони Франції (без заморських територій)

Примітка: Цифрою 1 позначені Заморські департаменти Франції.

Територіальна реформа 2014

У березні 2004 року французький уряд представив неоднозначний план з передачі регіонам управління деякими категоріями персоналу, не пов'язаного з освітніми установами. Критики цього плану вказують на те, що регіони не володіють достатніми для цього фінансовими ресурсами і подібні заходи підсилять регіональну нерівність. Сучасне регіональне ділення, що з'явилося в результаті адміністративного облаштування території в 1950-х роках і раніших проєктів, досі є предметом протиріч. Наприклад, в департаменті Атлантична Луара громадська думка підтримує ідею про перехід в регіон Бретань. Часто оспорюється розділення Нормандії на Верхню і Нижню. Існують також деякі інші етнографічні і культурні неточності, що виникли при визначенні регіональних кордонів.

2 червня 2014 року президент Франції Франсуа Олланд представив проєкт реформування регіонального розподілу Франції, що включає в себе злиття частини регіонів і скорочення їх загального числа з 22 до 14 (без урахування заморських володінь). Завданням реформи називається скорочення витрат і економія 10 мільярдів євро протягом 5-10 років.

У 2014 році Парламент Франції (Національні збори Франції і Сенат) підписали закон (опублікований 16 січня 2015)[1][2], який скорочує кількість регіонів Франції з 22 до 13. Новий територіальний поділ набув чинності з 1 січня 2016 року[3].

З'єднані наступні регіони:

Мапа регіонів з 1 січня 2016
Старі регіони Нові регіони
Бургундія Бургундія-Франш-Конте
Франш-Конте
Аквітанія Нова Аквітанія
Лімузен
Пуату-Шарант
Нижня Нормандія Нормандія
Верхня Нормандія
Ельзас Гранд-Ест
Шампань-Арденни
Лотарингія
Лангедок-Руссільйон Окситанія
Південь-Піренеї
Нор-Па-де-Кале О-де-Франс
Пікардія
Овернь Овернь-Рона-Альпи
Рона-Альпи

Регіони, що лишились без змін:

Бретань
Центр — Долина Луари
Корсика
Іль-де-Франс
Пеї-де-ла-Луар
Прованс — Альпи — Лазурний Берег

Список регіонів
№ Назва Код
INSEE[4]		 Код
ISO 3166-2		 Адміністративний

центр[4]

 Населення,[5]
(чел. 2013)		 Площа,
км²		 Щільність,
чол./км²		 Мапа
1 Нова Аквітанія 75  ? Бордо 5 844 177 84 061 69,52
2 Бретань 53 FR-E Ренн 3 258 707 27 208 118,27
3 Бургундія-Франш-Конте 27  ? Діжон

Безансон - місцезнаходження

Ради регіону

2 819 783 47 784 59,01
4 Нормандія 28  ? Руан

Кан - місцезнаходження

Ради регіону

 3 328 364 29 906 111,29
5 Іль-де-Франс 11 FR-J Париж 11 959 807 12 011 995,73
6 Корсика 94 FR-H Аяччо 320 208 8680 36,89
7 Окситанія 76  ? Тулуза 5 683 878 72 724 76,64
8 Гранд-Ест 44  ? Страсбург 5 552 388 57 433 96,67
9 О-де-Франс 32  ? Лілль 5 987 883 31 813 188,22
10 Овернь-Рона-Альпи 84  ? Ліон 7 757 595 69 711 111,28
11 Пеї-де-ла-Луар 52 FR-R Нант 3 660 852 32 082 114,11
12 Прованс — Альпи — Лазурний Берег 93 FR-U Марсель 4 953 675 31 400 157,76
13 Центр — Долина Луари 24 FR-F Орлеан 2 570 548 39 151 65,66
Загалом (Метрополія Франції)63697865543 964115,95
14 Гваделупа
Заморський регіон		 01 FR-GP Бас-Тер 402 119 1628 247,00
15 Гвіана
Заморський регион		 03 FR-GF Каєнна 244 118 86 504 2,82
16 Мартиніка
Заморський регіон		 02 FR-MQ Фор-де-Франс 385 551 1128 341,80
17 Реюньйон
Заморський регіон		 04 FR-RE Сен-Дені 835 103 2512 332,45
Загалом (Заморські регіони)18668919177220,34
Загалом65564756636 112102,41

Примітки
  1. Выписка из протокола Совета министров 18.06.2014 Национального собрания Франции(фр.)
  2. Закон 2015-29 от 16 января 2015 о сокращении регионов, региональных и ведомственных выборах и о внесении изменений в избирательный календарь(фр.)
  3. Карта окончательно принятых 13 регионов. (фр.). Le Monde. Франс-Пресс. 17 декабря 2014.
  4. La nouvelle nomenclature des codes régions (фр.). Institut national de la statistique et des études économiques. 13 жовтня 2015. Процитовано 2016-01.
  5. Populations légales 2013 des régions 2016 (фр.). Institut national de la statistique et des études économiques. Процитовано 1 січня 2016.

Література
  • Ле Руа Ладюри Э. История регионов Франции. — М.: РОССПЭН, 2005. — С. 432. — ISBN 5-8243-0592-7
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.