Абул-Самсарський хребет

Абул-Самсарський хребет довжиною 40 км розташований у південній частині Грузії та простягається з півночі на південь від річки Храмі до річки Парвані, які є правими притоками Кури. Хребет є частиною Малого Кавказу і височіє над Джавахетським та Цалкінським плато. Складається переважно з трахітових лав. Вулкани хребта мають пліоценове та четвертинне походження. Встановлено, що в міопліоцені, як і в пізньому пліоцені та четвертинному періоді, в зоні Абул-Самсарського хребета відбувалися викиди андезито-дацитів та дацитів вапняно-лужного ряду, аналогічно вулканітам Казбецької області. Крім того, у пізньому пліоцені мали місце потужні викиди долеритових базальтів, а згодом знову кисліших магм[1].

Найвищою точкою хребта є гора Діді Абулі висотою 3301 м над рівнем моря. Серед інших значимих вершин слід виокремити наступні гори: Тавкветілі (2583 м), Шавнабада (2929 м) та Самсарі (3285 м). Вулканічна гора Самсарі має доволі велику кальдеру, дно якої вкрите камінням часів останнього виверження.

Схили Абул-Самсарського хребта вкриті переважно альпійськими луками. Ліси є менш поширеними і зазвичай знаходяться на висотах нижчих за 1900 м. Навколо хребта розташовані численні дрібні та середні озера, що живляться переважно підземними водами та атмосферними осадами.

• ქართული საბჭოთა ენციკლოპედია, ტ. 1, გვ. 46, თბ., 1975 წელი. (груз.)
• Самсарский хребет (рос.). «Краткая географическая энциклопедия. Том 3». Процитовано 29 квітня 2015.
• Джавахетская вулканическая область (рос.). «Geoman». Процитовано 27 квітня 2015.
• Самсарский хребет (рос.). «Скиталец». Архів оригіналу за 31 березня 2015. Процитовано 29 квітня 2015.