Кавказькі гори

Великий Кавказ простягається більш ніж на 1100 км з північного заходу на південний схід, від району Анапи і Таманського півострова до Апшеронського півострова що на узбережжі Каспія. Максимальної ширини Великий Кавказ досягає в районі Ельбруса (до 180 км). В осьовій частині розміщений Головний Кавказький хребет, на північ від якого простягається ряд паралельних хребтів, в тому числі моноклинального характеру. Більша частина південного схилу Великого Кавказу складається з кулеподібних хребтів, які приєднуються до Головного Кавказького хребта. Традиційно Великий Кавказ поділяють на 3 частини: Західний Кавказ (від Чорного моря до Ельбруса), Центральний Кавказ (від Ельбруса до Казбека) і Східний Кавказ (від Казбека до Каспійського моря). Великий Кавказ — регіон із великим сучасним зледенінням. Загальна чисельність льодовиків становить близько 2 050, займана ними площа — приблизно 1 400 км². Більше половини зледенінь Великого Кавказу зосереджено на Центральному Кавказі (50 % від числа і 70 % від загальної площі зледеніння). Головними центрами зледеніння є гора Ельбрус і Безенгійська стіна. Найбільшим льодовиком Великого Кавказу є льодовик Безенгі (довжина якого сягає близько 17 км).

Малий Кавказ з'єднується з Великим Кавказом Лихським хребтом, на заході відділяється від нього Колхідскькою низовиною, на сході — Куринською впадиною. Протяжність — близько 600 км, висота — до 3724 м.

Найбільше озеро — Севан.

У Кавказьких горах біля міста Сочі пройшли Зимові Олімпійські ігри 2014 року.

• Місячний Кавказ, названий на честь земного
• Каф (гори)

• 31-томна енциклопедія. Надрукована у Франції з 1886 по 1902 рік

• (рос.) Занина А. А. Климат СССР. Выпуск 2. Кавказ. — Л. : Гидрометеоиздат, 1961. — 167 с.
• (рос.) Горные страны Европейской части СССР и Кавказа. — М. : Наука, 1975.