Абу-ль-Фіда (місячний кратер)

Кратер Абу-ль-Фіда (лат. Abulfeda) — ударний кратер в центральній материковій частині видимої сторони Місяця. Назву присвоєно на честь арабського історика і географа Абу-ль-Фіда (1273-1331) і затверджена Міжнародним астрономічним союзом в 1935 р. Кратер утворився в нектарський період[1].

Абу-ль-Фіда
Небесне тілоМісяць
Типметеоритний
ЕпонімАбу-ль-Фіда
 Абу-ль-Фіда у Вікісховищі

Опис кратера
Знімок з борту Аполлона-16.

На північному заході від кратера розташовується  кратер Андел, на півночі кратер Доллонд, на північному сході кратери Кант і Декарт, на південно-сході кратер Тацит, на південно-південно-сході кратер Аль-Мамун. Від південної частини валу кратера Абу-ль-Фіда в напрямку північної частини валу кратера Аль-Мамун тягнеться ланцюжок кратерів Абу-ль-Фіди, що простягається далі на відстань 210 км і перетинає уступ Алтай[2]. Селенографічні координати центру кратера 13.87° пд. ш. 13.91° сх. д. / -13.87; 13.91, діаметр 62,2 км[3], глибина 1,23 км[4].

Південна і північно-східна частини валу кратера поцятковані численними дрібними кратерами, південно-західна частина пересічена долинами. Внутрішній схил валу помітно ширше в східній частині, північна частина вже сильно зруйнована, внутрішній схил згладжений, ймовірно в результаті сейсмічної активності при сусідніх імпактах. Найбільша висота валу над навколишньою місцевістю становить 1250 м[5], об'єм кратера становить приблизно 3700 км³. Дно чаші кратера заповнено або породами, викинутими при імбрійському імпакті, або лавовими потоками, має відносно рівний рельєф без помітних структур. Центральний пік відсутній, швидше всього,  прихований при заповненні кратера.

Перетин кратера

На наведеному графіку показано перетин кратера в різних напрямках[6], масштаб по осі ординат вказаний у футах, масштаб в метрах зазначений у верхній правій частині ілюстрації.

Сателітні кратери
Знімок Девіда Кемпбелла.
Абу-ль-Фіда Координати Діаметр, км
A 16.43° пд. ш. 10.75° сх. д. / -16.43; 10.75 (Абу-ль-Фида A) 13,3
B 14.51° пд. ш. 16.37° сх. д. / -14.51; 16.37 (Абу-ль-Фида B) 15,5
BA 14.69° пд. ш. 16.8° сх. д. / -14.69; 16.8 (Абу-ль-Фида BA) 14,0
C 12.79° пд. ш. 10.83° сх. д. / -12.79; 10.83 (Абу-ль-Фида C) 16,4
D 13.25° пд. ш. 9.46° сх. д. / -13.25; 9.46 (Абу-ль-Фида D) 19,7
E 16.76° пд. ш. 10.14° сх. д. / -16.76; 10.14 (Абу-ль-Фида E) 5,5
F 16.19° пд. ш. 13.07° сх. д. / -16.19; 13.07 (Абу-ль-Фида F) 17,5
G 13.1° пд. ш. 8.94° сх. д. / -13.1; 8.94 (Абу-ль-Фида G) 6,3
H 13.84° пд. ш. 9.56° сх. д. / -13.84; 9.56 (Абу-ль-Фида H) 4,2
J 15.49° пд. ш. 10.03° сх. д. / -15.49; 10.03 (Абу-ль-Фида J) 4,1
K 14.92° пд. ш. 10.58° сх. д. / -14.92; 10.58 (Абу-ль-Фида K) 9,9
L 14.09° пд. ш. 10.67° сх. д. / -14.09; 10.67 (Абу-ль-Фида L) 5,0
M 16.23° пд. ш. 12.06° сх. д. / -16.23; 12.06 (Абу-ль-Фида M) 10,1
N 15.14° пд. ш. 12.2° сх. д. / -15.14; 12.2 (Абу-ль-Фида N) 13,1
O 15.47° пд. ш. 11.16° сх. д. / -15.47; 11.16 (Абу-ль-Фида O) 6,6
P 15.5° пд. ш. 11.54° сх. д. / -15.5; 11.54 (Абу-ль-Фида P) 4,6
Q 12.86° пд. ш. 12.22° сх. д. / -12.86; 12.22 (Абу-ль-Фида Q) 3,5
R 12.79° пд. ш. 12.97° сх. д. / -12.79; 12.97 (Абу-ль-Фида R) 6,3
S 12.28° пд. ш. 13.3° сх. д. / -12.28; 13.3 (Абу-ль-Фида S) 5,3
T 14.86° пд. ш. 13.71° сх. д. / -14.86; 13.71 (Абу-ль-Фида T) 6,2
U 12.97° пд. ш. 13.8° сх. д. / -12.97; 13.8 (Абу-ль-Фида U) 5,8
W 12.55° пд. ш. 13.85° сх. д. / -12.55; 13.85 (Абу-ль-Фида W) 5,4
X 15.01° пд. ш. 13.99° сх. д. / -15.01; 13.99 (Абу-ль-Фида X) 5,8
Y 12.76° пд. ш. 14.05° сх. д. / -12.76; 14.05 (Абу-ль-Фида Y) 4,6
Z 14.73° пд. ш. 15.18° сх. д. / -14.73; 15.18 (Абу-ль-Фида Z) 5,7
  • Сателітні кратери Абу-ль-Фіда E, O, R включені до списку кратерів із яскравою системою променів Асоціації місячної і планетної астрономії (ALPO)[7].
  • Сателітні кратери Абу-ль-Фіда A, F, M включені до списку кратерів із темним радіальними смугами на внутрішньому схилі Асоціації місячної і планетної астрономії (ALPO)[8].

Див. також

Примітки
  1. Опис кратера на сайті The Moon-Wiki
  2. Кратер Абу-ль-Фида на карте LAC-78.
  3. Справочник Международного Астрономического Союза
  4. John E. Westfall’s Atlas of the Lunar Terminator, Cambridge Univ. Press (2000)
  5. Lunar Impact Crater Database. Losiak A., Kohout T., O’Sulllivan K., Thaisen K., Weider S. (Lunar and Planetary Institute, Lunar Exploration Intern Program, 2009); updated by Öhman T. in 2011. Archived page.
  6. Catalogue of lunar craters cross sections I Craters with peaks by Gerald S. Hawkins, William H. Zack and Stephen M. Saslow
  7. Перечень кратеров с яркой системой лучей Ассоциации лунной и планетарной астрономии (ALPO). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 жовтня 2017.
  8. Перечень кратеров с темными радиальными полосами Ассоциации лунной и планетарной астрономии (ALPO). Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 21 жовтня 2017.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.