Абу Бакр-паша
Абу Бакр-паша (1670 — 1757/1758) — державний та військовий діяч Османської імперії, капудан паша, очільник султанського монетного двору. Відомий також як Коджа Бекір-паша.
| Абу Бакр-паша | |
|---|---|
| осман. ابوبکر پاشا | |
| Народився | 1670 |
| Помер | 1758 |
| Країна | Османська імперія |
| Діяльність | політик |
| Знання мов | османська |
| Посада | Капудан-паша, бейлербей еялету Єгипетd, бейлербей Босніїd, Beylerbey of Jeddahd і бейлербей еялету Єгипетd |
| Військове звання | Адмірал |
| У шлюбі з | Safiye Sultand |
Життєпис
За походженням, ймовірно, був турком. Народився 1670 року в м. Алайє. Розпочав службу у фінансовому відомстві. Згодом очолив монетний двір імперії.
1727 році призначається бейлербеєм Єгипетського еялету. В цей час поновилася боротьба між Зу'ль-Факар-бея (лідером клану мамлюків аль-Факарія) та Мухаммад Черкес-беєм (лідером клану аль-Касимійя). Зрештою надав допомогу першому, що 1728 року завдав поразки Мухаммад Черкес-бею. Але 1729 року Абу Бакра-пашу було відкликано до Стамбула.
1731 року отримує посаду бейлербея Анатолійського еялету. У 1732 році призначений капудан пашею з сан третього візира. Сприяв кар'єрі небожа Хаджи Ахмеда (1740 року став великим візиром). 1733 року звільнено з посади. Обіймав посаду паші Джидди і Абісинії.
У 1735 році вдруге признається єгипетським бейлербеєм. На цей час вплив кланів Факарія і Касимія значно ослабнув, але посилився клан аль-Каздаглія на чолі з Мухаммад-беєм Катамишем, що отримав титул шейх аль-балади (голови усіх мамлюків). Його підтримували оджаки яничарів і абазів. Тоді 1736 року бейлербеєм влаштував змову, внаслідок якої загинув Мухаммад-бей, Осман-катхода (очільник яничарів) та Юсуф-катхода (очільників абазів), а також низка мамлюцьких беїв. В результаті цього до 1739 року відновив вплив центральної влади в Єгипті.
1740 року оженився на Сафіє Султан, сестрі султана Махмуда I. 1746 року призначається пашею Кіпру. Невдовзі наказав спорудити акведук біля міста Ларнака, що й було зроблено у 1747 році. Його зведено у давньоримському стилі, завдовшки у 9,7 км. Для водопостачання використовували довгий тунель, 250 повітряних свердловин та три серії сухопутних арок. Відомий нині як Камарес (Арки). Також у Нікосії наказав звести 23 магазини за власний рахунок для пожвавлення торгівлі.
1749 року стає бейлербеєм Боснійського еялету. 1750 року призначено вдруге капудан пашею, але вже 1751 року звільнено. Помер 1757 або 1758 року в Стамбулі.
Джерела
- Tosun, Sevilay. «Ebubekir Paşa Ve Kıbrıs'taki İmar Faaliyetleri.» Cumhuriyet University Journal of Social Sciences 28.2 (2004): 205-13
- Ydadopromithia Larnacas: 4000 Years of History, Alexis Michaelides and Sophocles Christodoulides, Larnaca 2005