Абіліо Герра Жункейро

Навчався у Коїмбрському університеті, де спершу вивчав теологію, а потім юриспруденцію.

За переконаннями був буржуазним демократом; і якщо спочатку був близьким до ліберально--монархічної опозиції, то, починаючи від 1890 року, став республіканцем.

У 1880—81 і 1888—89 роках був членом Палати депутатів парламенту.

У 1890-ті відійшов від політики.

У 1911—14 роках був посланником у Швейцарії.

Вірші почав писати замолоду, зазнавши сильного впливу Віктора Гюго і Шарля Бодлера. У Лісабоні зійшовся з групою «Покоління 1870», куди входили Еса де Кейрош, Антеру де Кентал, Олівейра Мартинш тощо. Згодом приєднався до іншої літературної групи — «Переможені життям», поставивши за мету собі розвиток міської культури. Як поет долучався до «Коїмбрської школи», яка виступала поборницею реалістичного мистецтва.

Перший великий твір, який відразу звернув увагу публіки, — цикл віршів «Смерть дон Жуана» (1874), де колись блискучий світський лев доживає свого віку в принизливій мізерії, викриває кризу й розклад правлячої аристократичної верхівки.

Поема «Муза на дозвіллі» (1879) включає вірші, що містять пафос, який поєднується з найвишуканішою лірикою, і критичною оцінкою буржуазної дійсності.

Цикл сатиричних віршів «Старість вічного батька» (1885) позначений гострою антиклерикальною спрямованістю, поєднаною з пантеїстичними ідеями.

Республіканські погляди висловлені у поемі «Пісня ненависті» (1890) й циклі «Кінець Вітчизни» (1890), що відображають обурення поета поразкою Португалії у колоніальній суперечці з Британською імперією. Ті ж погляди, але на історичному матеріалі, розкрито в драматичній поемі «Батьківщина» (1896).

Співчуттям до знедолених пройнята поема «Прості люди» (1892), навіяна вічною красою сільської Португалії, яка справедливо вважається кращою в творчості поета.

На рубежі XIX—XX століть А. Герра Жункейро пережив духовну кризу і звернувся до релігійної містики, що відбилось в одах «Молитва до хліба» (1902), «Молитва до світла» (1904), а також поетичних збірках «Різні вірші» (1921) та «Різна проза» (1921).

Твори Герра Жункейру мали суттєвий вплив на творчість Антоніу Дуарте Гомеша Леала.

• 1874 — Смерть дон Жуана / A Morte De D. João
• 1879 — Муза на дозвіллі / A Musa Em Férias
• 1885 — Старість вічного батька / A velhice do padre eterno
• 1890 — Пісня ненависті / Canção do odio
• 1890 — Кінець Вітчизни / Finis Patriae
• 1891 — Космополітичний рай
• 1892 — Прості люди / Os Simples
• 1896 — Батьківщина / Pátria
• 1902 — Молитва до хліба / Oração Ao Pão
• 1904 — Молитва до світла / Oração À Luz
• 1921 — Різні вірші / Poesias Dispersas
• 1921 — Різна проза / Prosas Dispersas

• Адамов Е., Из португальской жизни и литературы (письмо из Лиссабона), современный мир, 1911, № 8 (рос.)
• Figueiredo F. de., Historia da litteratura reallsta (1870—1900), 2 ed., Lisboa, 1924 (порт.)
• Cabral A., O talento e os desvarios de Guerra Junqueiro, Lisboa, [1942] (порт.)
• Carvalho A. de, Guerra Junqueiro e a sua obra poética, Pôrto, 1945 (порт.)
• Brandão E., Pensamientos de Guerra Junqueiro, Pôrto, 1951 (порт.)
• Герра-Хункейро, Абилио // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)