Авакум (Заєць)

Церква Різдва Богородиці в якій з 1940 по 1982 роки о. Авакум був священиком

Авакум Корнійович Заєць народився 1898 року в селянській родині в селі Теліжинці Тетіївського району Київської області. 1920 року вступив до Київського інституту народного господарства, однак залишає навчання і долучається до відновлення Української автокефальної православної церкви[1]. Був делегатом Всеукраїнського православного церковного Собору 1921 року, який здійснив організаційне оформлення Української автокефальної православної церкви на засадах автокефалії[2]. 1923 року митрополит УАПЦ Василь Липківський висвятив його у сан священика[3].

У 1928 році о. Авакум був заарештований і висланий на чотири роки на Соловецькі острови, згодом у Кандалакша та Пінозеро. Після звільнення 1932 року стає священиком в селі Кам'янці Запорізької області, а з 1935 — у Нікополі. Від 1940 до 1982 року був настоятелем Церкви Різдва Пресвятої Богородиці у Нікополі. Під час свого служіння православній церкві, навіть в радянські часи, не зважаючи на переслідування влади, отець Авакум проводив служби виключно українською мовою. 1982 року о. Авакум був усунений з посади священика, на його місце призначають священика з Росії, який не знав української мови, спалив україномовну духовну літературу і перевів службу на церковнослов'янську мову[2][4][5].

Помер о. Авакум Заєць 19 липня 1986 року, похований на церковному подвір'ї храму Різдва Богородиці міста Нікополь.

Українська православна церква Київського патріархату у Вселенську м'ясопусну поминальну суботу та у роковини смерті протоієрея Авакума Зайця вшановує його пам'ять заупокійним богослужінням в усіх храмах Нікопольського благочиння та панахидою на могилі[6][7][8][9].