Теліжинці (Тетіївський район)

Виникло в середині XVI ст. За переказами Тель, який володів цими землями, наймав на роботу людей. Їх називали Телеві женці. Звідси назва села — Теліжинці.

Засноване село в середині XVI століття. Ґрунти села родючі, чорноземні. Рельєф земель переважно рівнинний з незначними підвищеннями. З південного заходу на схід протікає річка Роська, по обидва боки якої розташоване село. Річка мілководна, не широка з повільною течією. Впадає Роська в річку Рось, притоку Дніпра. На захід від села тягнеться чорний ліс.

За переказами на місці села колись було грецьке поселення розорене татарами. В 1844 році випадково біля церкви була викопана посудина стародавньої грецької форми в якій знаходились останки спалених людських кісток. За один кілометр від Теліжинець на правому березі річки Роськи помітні сліди стародавнього замку. За місцевими легендами та переказами це залишки стародавнього грецького міста.

З 1724 року при діючій Теліжинецькій церкві відкрито приходське училище для дітей селян.

У 1726 році Теліжинці належали разом з селом Човновиця поміщику Визицькому, каштеляну Волинському, стольнику Пінському, а з 1738 року його дружині.

В 1789 році тут побудована церква, дубова з трьома куполами. Після 1832 року це державне казенне село.

У 1932 комуністи вдалися до масового терору голодом, жертвами якого стали близько 700 осіб (до третини села).

На даний час в селі працюють три магазини та три кіоски, відділення зв'язку, сільська рада. Нещодавно відкрилася Амбулаторія загальної практики сімейної медицини. Є загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів у якій навчається 120 дітей, будинок культури, автоматична телефонна станція, дитячий садочок «Дзвіночок» де виховується 25 дітей.

Станом на 1.01.2007 року працювало — 250 осіб, пенсіонерів — 420, безробітних — 35.

Промисловий потенціал населеного пункту у 2007 році складали два малих підприємства з переробки продукції сільського господарства.

В населеному пункті налічується п'ять сільськогосподарських підприємств: СФГ «Нива», МПП «Агротек», СФГ «Теліжинці», ФГ «Агростар», ПП «Агросистема-плюс». Дані сільськогосподарські формування головним чином вирощують зернові культури, на умовах оренди землі і земельних паїв. Із загальної кількості землі 3017 га, розпайована 1728,І га. Громадянами отримано 602 сертифікати на право власності на земельну частку (пай). Решта землі складає: землі запасу 239 га, лісове господарство 176,7 га, земля під водним плесом 44,5 га. Сорок п'ять власників паїв користуються землею одноосібно на площі 128,14 га.

Загальна площа села -352 га.

• 
  Вулиця Перемоги
• 
  Сільська рада
• 
  Школа
• 
  Будинок культури
• 
  Амбулаторія
• 
  Церква
• 
  Ставок на річці Роська
• 
  Млин
• 
  Пам'ятник воїнам-односельцям,
• 
  Пам'ятний знак жертвам Голодомору

Теліжинецька земля славиться видатними земляками. В селі народився відомий український поет та політичний діяч Іван Федорович Драч. У 2006 році Івану Федоровичу присвоєно високу державну нагороду — Героя України за його творчий внесок у розбудову української держави. Він автор багатьох книг, оригінальних поезій і перекладів, драматичних поем і кіносценаріїв, літературно критичних праць. Іван Федорович удостоєний звання Лауреата Державної премії України імені Тараса Шевченка, Державної премії СРСР, а в липні 1992 року — премії Фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів (Вашингтон). У його творчості завжди відчувається прив'язка до рідної місцевості, до перших найсильніших вражень дитинства і юності.

У селі народилися:

• Авакум Корнійович Заєць — український священик, протоієрей, фундатор УАПЦ на Нікопольщині.
• Бондар Василь Васильович — прозаїк;
• Драч Іван Федорович — поет, 1985 року видав поетичну збірку «Теліжинці»;
• Василенко Григорій Кирилович — український економіст та історик, професор. Опублікував свої історичні праці «Руси» (1990) та «Велика Скіфія» (1991).
• Шевчук Василь Федорович (1937—2018) — український майстер з художньої обробки дерева.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

• Перелік населених пунктів Тетіївського району, що постраждали від Голодомору 1932—1933