Авачинська бухта
Ава́чинська бухта, Ава́чинська губ́а (рос. Ав́ачинская б́ухта, рос. Ава́чинская губа́) — бухта Тихого океану на південно-східному березі півострова Камчатка.
рос. Авачинская бухта | |
---|---|
| |
Авачинська бухта, вид на Петропавловськ-Камчатський та вулкан Корякський. | |
| |
Супутниковий знімок Авачинської бухти (змінені кольори). | |
52°56′ пн. ш. 158°36′ сх. д. | |
Частина від | Берингове море |
Океан | Тихий океан |
Море | Берингове море |
Прибережні країни | Росія |
Регіон | Камчатський край |
Довжина | 24 км |
Ширина | 3 км |
Площа | 215 км² |
Максимальна глибина | 26 м |
Середня глибина | 9 м |
Вливаються |
|
Міста та поселення |
Петропавловськ-Камчатський Вілючинськ |
ідентифікатори і посилання | |
GeoNames | 2126968 |
Авачинська бухта Авачинська бухта (Камчатський край) | |
Авачинська бухта у Вікісховищі |
Опис
Довжина 24 км, ширина (біля глибокого входу) 3 км, глибина близько 26 м. Друга за величиною бухта у світі [1]. Добре захищена гірськими хребтами. Береги високі, урвисті, навколо розташовані 4 вулкана. Символом бухти є скелі Три брати біля входу праворуч з боку океану, по лівій стороні розташований острів Сторчікова [1].
У бухту впадають річки: Авача, що несе свої води з гори Баканг, Паратунка.
Здатна вмістити весь світовий флот. Взимку замерзає. По берегах бухти знаходяться міста Петропавловськ-Камчатський і Вілючинськ. Обладнана маяками. Є головними транспортними «воротами» Камчатського краю. Також є основним місцем базування ВМФ Росії на Камчатському півострові.
Світлини
- Авачинська бухта та Коряцька сопка
- Авачинська бухта та вулкан Вілюченський, вид з Завойко
- Три брати біля входу в Авачинську бухту.
- Авачинська Сопка та вулкан Корякський, на північ від Авачинської бухти.
- судно «Володимир Висоцкий» в Авачинській бухті
- Авачинська бухта. Панорама з сопки Мішенна
Примітки
- Сім чудес Росії. Архівовано 31 жовтня 2008 у Wayback Machine. (рос.)
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Географический энциклопедический словарь. Москва, «Советская энциклопедия», 1989. (рос.)