Август Мейшнер

Август Едлер фон Мейшнер (нім. August Edler von Meyszner; 3 серпня 1886, Ґрац, Австро-Угорщина24 січня 1947, Белград, Югославія) — австрійський і німецький офіцер, группенфюрер СС (1 січня 1942), генерал-лейтенант поліції (20 січня 1942).

Август Мейшнер
нім. August Edler von Meyszner
Оберфюрер СС Мейшнер (1938).
Народився 1886[1] або 3 серпня 1886(1886-08-03)
Ґрац, Австрійська імперія
Помер 24 січня 1947(1947-01-24) або 27 січня 1947(1947-01-27)
Белград, Федеративна Народна Республіка Югославія
·повішення
Країна  Австрія
Діяльність суддя, політик, військовослужбовець
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Посада депутат рейхстагу Третього рейхуd
Військове звання  Группенфюрер СС,
 генерал-лейтенант поліції (20 січня 1942)
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини і Heimatblock
Нагороди
Ювілейний хрест
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Військовий Хрест Карла (Австро-Угорщина)
Почесний знак Австрійського Червоного Хреста
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Золотий партійний знак НСДАП

Біографія

Закінчив кадетський корпус. У 1906-11 роках служив в піхоті. У травні 1914 року перейшов на службу в жандармерію, начальник відділу поліції в Ґраці, потім до 1917 року очолював поліцію в Тольменському районі. У 1917-19 роках — командир гірськострілецької роти. У травні 1933 роках звільнений з австрійської поліції в чині майора. Приєднався в нацистського руху в Австрії, член австрійських СС. У 1919-33 роках — член штирійської народної охорони. З листопада 1933 року — заступник командира бригади СС «Центральна Штирія». Був заарештований за політичні погляди і поміщений у в'язницю. У липні 1934 року переїхав до Німеччини і в листопаді 1934 року прийнятий на службу в охоронну поліцію Берліна. 20 лютого 1935 року вступив в СС (квиток № 263 406). З 20 лютого по жовтень 1935 року — офіцер для особливих доручень при рейхсфюрері СС. У жовтні 1935 року вийшов з СС, вдруге вступив в 1937 році. З 20 квітня 1937 року — командир поліцейських з'єднань «Центр» і групи поліції «Східний Берлін». У березні 1938 року обраний депутатом Рейхстагу. Після аншлюсу 12 квітня 1938 року призначений інспектором поліції порядку Австрії (штаб-квартира — Відень). З жовтня 1938 по жовтень 1939 року — керівник поліції порядку в Судетенланді. З червня 1939 року — інспектор поліції порядку і вищий командир поліції при обер-президенті Касселя; почесний член Народної судової палати. З 10 вересня 1940 року — начальник поліції порядку (ОРПО) в імперському комісаріаті Норвегія. З 24 січня 1942 року — вищий керівник СС і поліції в Сербії, Санджаку і Чорногорії (штаб-квартира в Белграді); офіційно займав цей пост до 1 квітня 1944 року. Керував проведенням каральних операцій проти югославських партизан. Розгорнув масові страти заручників. Одночасно з листопада 1943 року — уповноважений рейхсфюрера СС в Чорногорії. В 1943 році вступив в НСДАП (квиток № 6 119 650).У квітні 1944 року повернувся в Німеччину, де отримав посаду генерал-інспектора жандармерії і охоронної поліції в приєднаних і окупованих областях. Після війни виданий югославській владі. 22 грудня 1946 року засуджений югославським військовим трибуналом до страти. Повішений.

Нагороди

Література

  • Залесский К. А. СС. Охранные отряды НСДАП. — М.: Эксмо, 2005. — 5000 экз. — ISBN 5-699-09780-5.
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #130555916 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.