Аверінцев Сергій Сергійович

Аверінцев Сергій Сергійович (нар. 10 грудня 1937(19371210), Москва пом. 21 лютого 2004, Відень) — російський філолог-славіст, літературознавець. Відомий своїми дослідженнями часів пізньої античності, раннього християнства та Срібної доби російської поезії. Іноземний член НАН України, дійсний член Російської академії наук. Почесний професор Києво-Могилянської академії.

Аверінцев Сергій Сергійович
Народився 10 грудня 1937(1937-12-10)[1][2][3]
Москва, РРФСР, СРСР[1]
Помер 21 лютого 2004(2004-02-21)[1][2] (66 років)
Відень, Австрія[1]
Поховання Даниловський цвинтар
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність історик, викладач університету, поет
Alma mater Філологічний факультет МДУd
Галузь культурологія
Заклад Віденський університет, Інститут світової літератури ім. О. М. Горького, Q4201605?, Російський державний гуманітарний університет і Московський державний університет імені М. В. Ломоносова
Звання академік Російської академії наук, honorary doctor of Sofia Universityd, Prof.d і професор
Ступінь доктор філологічних наук
Науковий керівник Лосєв Олексій Федорович і Sergey Ivanovich Radcigd
Членство Спілка письменників СРСР, Російська академія наук, НАН України і Папська Академія соціальних наук[4]
Батько Sergei Vasilyevich Averintsevd
Нагороди

Dr. Leopold Lucas Prized (1995)


Роботи у Вікіджерелах
Висловлювання у Вікіцитатах
 Аверінцев Сергій Сергійович у Вікісховищі

Біографія

Народився в родині біолога Сергія Васильовича Аверінцева. Закінчив кафедру класичної філології Московського університету. В 1967 році захистив кандидатську дисетацію «Плутарх та антична біографія», в 1979 році — докторську на тему «Поетика ранньовізантійської літератури». Працював науковим редактором у видавництві «Мысль», в Інституті світової літератури, професором Московського та Віденського університету.

Монографії

  1. Плутарх и античная биография. К вопросу о месте классика жанра в истории жанра. М.: Наука, 1973. 278 с.
  2. Поэтика ранневизантийской литературы. М.: Наука, 1977. 320 с.
  3. Проблемы литературной теории в Византии и латинском средневековье. М.: Наука, 1986. 255 с. В соавторстве с М. Л. Гаспаровым.
  4. «Скворешниц вольных гражданин…». Вячеслав Иванов: путь поэта между мирами. СПб.: Алетейя, 2001. 176 с.

Збірки статей

  1. Попытки объясниться: Беседы о культуре. М.,Правда.1988.
  2. Риторика и истоки европейской литературной традиции. М.: Языки русской культуры, 1996. 447 с.
  3. Поэты. М.: Языки русской культуры, 1996. 364 с.
  4. Аверинцев С. С., Франк-Каменецкий И. Г., Фрейденберг О. М. От слова к смыслу: Проблемы тропогенеза. М., УРСС. 2001.
  5. София-Логос. Киев: Дух и Литера, 2000. 912 с.
  6. Софія-Логос. Словник. Київ: Дух і Літера, 2004. 640 с.
  7. Образ Античности. СПб.: Азбука-классика, 2004. 480 с.
  8. Другой Рим. СПб.: Амфора, 2005. 368 с.
  9. Связь времён. Киев: Дух и Литера, 2005. 448 с.
  10. София-Логос. Словарь. 2-е изд. Киев: Дух и Литера, 2006. 902 с.

Переклади

  1. Многоценная жемчужина. Киев: Дух и Литера, 2003. 600 с.
  2. Переводы: Многоценная жемчужина. Киев: Дух и Литера, 2004. 450 с.
  3. Псалмы Давидовы. Киев: Дух и Литера, 2004. 151 с.

Література

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.