Авер'янов Олександр Миколайович

Олександр Миколайович Авер'янов (рос. Александр Николаевич Аверьянов; 1 жовтня 1948, Владивосток СРСР 15 червня 2021) — радянський футболіст, радянський та російський тренер, Майстер спорту СРСР, Заслужений тренер РРФСР.

Олександр Авер'янов
Олександр Авер'янов
Олександр Авер'янов 27 березня 2010 року
на прес-конференції після матчу «Динамо»
(СПб) - «Краснодар»
Особисті дані
Повне ім'я Олександр Миколайович
Авер'янов
Народження 1 жовтня 1948(1948-10-01)
  Владивосток, РРФСР, СРСР
Смерть 15 червня 2021(2021-06-15)[1] (72 роки)
Зріст 163 см
Вага 62 кг
Громадянство СРСР, Росія
Позиція півзахисник, нападник
Юнацькі клуби
19??—1961
1962—1965
«Шахтар» (Горлівка)
ДЮСШ-3 (Миколаїв)
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1966—1968 «Чорноморець» (О) 9(0)
1969—1971 «Суднобудівник» 114(7)
1971—1972 «Зірка» (Т) ?(8)
1973—1974 «Суднобудівник» 41(14)
1975 «Зоря» (В) 25(4)
1976 «Суднобудівник» 8(2)
1976—1981 «Локомотив» (М) 161(22)
Тренерська діяльність**
СезониКомандаМісце
1984
1985
1986—1987
1988
1989—1993
1994
1994—1998
1999
1999—2000
2000—2001
2001
2003
2005
2006
2006—2009
2010
2011—2012
2012—2013
2015
«Текстильник» (Андіжан)
«Шахриханець»
«Пахтакор» (А)
«Металург» (А)
/ «Океан» (Н)
«Гекріс»
«Крила Рад» (С)
«Шинник»
«Уралан»
«Аланія»
«Факел» (В)
«Волгар-Газпром»
«Металург-Кузбас»
«Атирау»
«Газовик» (О)
«Динамо» (СПб)
«Андижан»
«Орел»
«Знамя Труда»
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра

Уродженець Владивостока. Розпочав грати в 12 років в юнацькій команді «Шахтаря» (Горлівка). З 14-річного віку проживав у Миколаєві, навчався футболу в миколаївській ДЮСШ № 3[2]. Далі виступав за одеський «Чорноморець». Переможець юнацьких турнірів УЄФА 1966 і 1967 років.

Суднобудівник

У «Суднобудівнику» Авер'янов виступав тричі: 1969—1971, 1973—1974 та 1976 роках. У чемпіонатах СРСР провів 163 матчі, забив 23 голи. У розіграші Кубка СРСР 1969 року забивав у чвертьфіналі московському «Торпедо», брав участь у програному півфінальному матчі з львівськими «Карпатами». У складі «корабелів» чемпіон УРСР (1974), срібний (1971) і бронзовий (1973) призер чемпіонату УРСР. У 1974 році потрапив до числа «22 найкращих футболістів другої ліги» на позиції «правий півзахисник».

Тренерська діяльність

Тренерську кар'єру розпочав в Узбецькій РСР і пропрацював там з різними клубами 5 років.

«Океан»

У 1989—1993 роках очолив «Океан» з Находки, з яким у 1989 році виграв Кубок РРФСР з футболу, а в 1991 році вивів клуб у першу лігу чемпіонату СРСР. У 1992—1993 роках клуб виступав у вищій лізі чемпіонату Росії.

«Крила Рад»

1994 рік самарські «Крила» розпочали з новим тренером — Валерієм Богдановим. Фінансові труднощі й відхід цілого ряду основних гравців призвели до того, що в перших восьми матчах перемогли лише одного разу, ще дві гри звели внічию. Після трьох поспіль поразок Богданов подав у відставку, а клуб з квітня по травень тренував Анатолій Кікін. Напередодні матчу з московським «Торпедо» рятувати команду призначили Авер'янова. У «Крила Рад» прийшли воротар Олександр Мартешкін, захисник Ігор Захаров, нападник Мамука Мінашвілі. У серпні повернувся ветеран Динар Шаріпов. Авер'янов привів у команду Андрія Резанцева, який грав у нього в «Океані» й «Пахтакорі», й свого сина Олександра Авер'янова. З новим тренером команда з 19 матчів виграла 5, а 9 звела до нічиєї. За підсумками чемпіонату «Крила Рад» зайняли 13-е місце і зберегли прописку у Вищій лізі. У сезоні 1995 року команда значно оновилася й зайняла передостаннє місце. Від вильоту «Крила» врятувало тільки розширення Вищої ліги до 18 команд. У 1996 році склад змінився мало, а новачки залучені тренером добре проявили себе. Воротар Юрій Шишкін відіграв у Самарі свої найкращі сезони. Надійно грав захисник Василь Мазур. Нападаючий Анас Махлюф став найкращим бомбардиром команди. «Крила» добре розпочали чемпіонат і деякий час йшли другими, а завершили сезон на 9-у місці. 1997 рік став найвдалішим для Авер'янова в Самарі. Команда зайняла в чемпіонаті 7-е місце, а в Кубку Росії дійшла до півфіналу. У 1998 році «Крила Рад» боролися за виживання, в чемпіонаті посіли 12 місце. Наступного року новий президент клубу замінив Авер'янова на Олександра Тарханова.

«Атирау»

  • У 2006 року (до липня) — головний тренер казахстанського клубу «Атирау».

«Газовик»

ФК «Динамо» (Санкт-Петербург)

З 23 грудня 2009 року — головний тренер клубу «Динамо» (Санкт-Петербург). Через розбіжності з керівництвом пропрацював у команді недовго, покинув її за власним бажанням 15 квітня 2010 року.

ФК «Андижан»

У січні 2012 року очолив узбецький клуб «Андижан», який виступав у Вищій лізі Узбекистану. Авер'янов вже очолював цю команду в 1984 і 1986—1987 роках. Олександр Миколайович очолив команду, яка зайняла в сезоні 2011 року 12 місце. 22 августа 2012, після поразки з великим рахунком від клубу «Шуртан», покинув команду. Новий тренер не зміг зберегти «Андижану» прописку у Вищій лізі.

ФК «Орел»

До 9 туру ФК «Орел» набрав в чемпіонаті всього два очки і головний тренер Ігор Лузякін подав у відставку. 5 вересня 2012 року Олександр Авер'янов змінив його на посту головного тренера. Контракт був розрахований на два роки, а тренеру поставлена ​​задача вивести команду з останнього місця. До приходу Авер'янова в команді другий сезон грав його молодший син Микола. Авер'янов дозаявив шістьох футболістів (Антона Бобильова, Олександра Васюкова, Ігоря Вознесенського, Дмитра Івченко, Володимира Мазова й Сергія Устрехова). З новим тренером «Орел» програв п'ять матчів поспіль, потім виграв у курського «Авангарду». В останньому матчі 2012 року «Орел» зіграв внічию з «Калугою» і пішов на зимову перерву на передостанньому місці, з 6-а очками в активі. За підсумками сезону 2012/13 років ФК «Орел» під керівництвом Олександра Авер'янова посів останнє, 16-е місце. За спортивним принципом команда повинна була покинути 2 дивізіон. Але керівництво ПФЛ і РФС залишило клуб в тій же зоні на сезон 2013/2014 років.

Авер'янов залишився головним тренером команди. При цьому заявив, що в цьому сезоні він відповідальний за результати, так як перед початком сезону саме він комплектували команду. На прес-конференції після матчу ФК «Орел» — «Факел» Воронеж 1:3 назвав сайт уболівальників ФК «Орел» — сайтом ворогів Орла, аргументувавши висловлювання «присутністю негативу на ресурсі» (в його бік)[3]. До цього Авер'янов завершив сезон з ФК «Орел» на 16 місці з 16, а в новому сезоні зазнав чотирьох поразок з п'яти. У відповідному зверненні адміністратор сайту від імені ображених уболівальників висловив побажання Авер'янова «виграти хоча б пару матчів і весь негатив пропаде»[4].

Після поразки 9 серпня в 5 турі від воронезького «Факела» (1:3), відсторонений від роботи в клубі[5]. ФК «Орел» зазнав чотирьох поразок поспіль з п'яти і займає передостанню сходинку в турнірній таблиці. 12 серпня 2013 року рішенням директора ФК «Орел» Олександра Родіна відправлений у відставку[6].

ФК «Знамя Труда»

У лютому 2015 року був призначений головним тренером російського клубу Другого дивізіону зони «Захід» «Знамя Труда» (Орєхово-Зуєво)[7]. На цій посаді він змінив Галімджана Хайруліна, який перейшов на роботу в костромський «Спартак»[8].

У 2015 році команда під керівництвом Олександра Авер'янова посіла останнє, 16-е місце в зоні «Захід».

Досягнення

  • Чемпіонат Європи з футболу серед юнаків
    • Володар (2): 1966, 1967

Сім'я

Його старший син Олександр Авер'янов — футболіст. Часто грав за клуби, в яких батько був тренером:

Молодший син Микола[9] — півзахисник, грав під керівництвом батька в оренбурзькому «Газовик», «Динамо» (СПб), ФК «Орел» і «Знамя Труда».

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.