Авілов Микола Вікторович

Народився 6 серпня 1948 року в Одесі.

Зайняття легкою атлетикою розпочав у 6 класі школи. Займався в одеській ДЮСШ № 5 у тренерів Єлизавети Іванкової та Володимира Кацмана. У 1964 році був включений до складу юнацької збірної Української РСР як багатоборець. На IV Спартакіаді народів СРСР у 1967 році посів 5-е місце.

У 1968 році увійшов до трійки призерів чемпіонату СРСР і був включений до складу збірної СРСР на літніх Олімпійських іграх в Мехіко, де посів 4-е місце.

У 1972 році стає чемпіоном Радянського Союзу й у складі збірної команди СРСР вирушає на ХХ літні Олімпійські ігри до Мюнхена. Встановивши світовий рекорд, Микола Авілов стає олімпійським чемпіоном у десятиборстві з результатом 8 454 очки[2].

Двічі поспіль (у 1975 та 1976 роках) виграє чемпіонат СРСР. На ХХІ літніх Олімпійських іграх 1976 року в Монреалі (Канада) з результатом 8 369 очок посів третє місце.

На відбірковому турнірі до ХХІІ літніх Олімпійських ігор в Москві посів 5-е місце, після чого закінчив кар'єру спортсмена й зайнявся тренерською роботою.

Мешкає в Одесі.

У 1974 році був знятий документальний фільм «Два дні Миколи Авілова» (режисер Едуард Даргольц)[3].

• Орден Трудового Червоного Прапора (1972).
• Заслужений майстер спорту СРСР.

• Олімпійські чемпіони (Одеса)

• Легенды советского спорта: Николай Авилов (рос.)
• Микола Авілов на «Athletics-sport.info» (рос.)

• Авілов, Микола Вікторович // ВУЕ