Агнеса Австрійська (донька Генріха II)

Агнеса народилася близько 1154 року. Була старшою дитиною в родині герцога Баварії та маркграфа Австрії Генріха та його другої дружини Феодори Комніни. Від першого шлюбу Генріх мав доньку Ріхарду. У 1156 році він втратив баварські землі, натомість ставши першим герцогом Австрії. Після цього в сім'ї народилося двоє синів — Леопольд та Генріх.

У 1166 році Генріх II запропонував шлюб між Агнесою та угорським королем Стефаном III. Угорський монарх, разом з тим, розглядав можливість союзу із донькою Ярослава Осмомисла та обрав саме її. Втім, візантійському імператору Мануїлу I вдалося розладнати заручини, і у 1168 році Стефан відіслав наречену до батьківщини та побрався з Агнесою.[1] Велику роль в цьому зіграла його матір Єфросинія Мстиславівна, яка намагалася налагодити добрі відносини з німецькими країнами. У пари народилося двоє синів, що померли немовлятами:

• Бела (нар. та пом. 1168) — прожив близько року;
• син (нар. та пом. 1172) — прожив кілька днів, народившись вже після смерті батька.

На початку 1172 року подружжя приймало в Естергомі короля Франції Людовика VII, який здійснював паломництво до Святої землі. Стефан планував зробити його своїм союзником у боротьбі проти Візантії, однак раптово захворів і помер, за деякими версіями, від отрути. З Константинополю на чолі візантійського війська невдовзі прибув його молодший брат Бела, який після нетривалого супротиву матері та брата Гези став новим королем Угорщини.

Агнеса після похорону чоловіка повернулася із батьком[2] до Відня, де той почав підшукувати їй нового нареченого. У 1173 році він видав її заміж за герцога Каринтії Германа, закріпивши тим самим, укладений ним союз між Австрією та Каринтією. Про шлюби Агнеси відомості містяться у манускрипті Genealogia marchionum Austrie.[3] У подружжя народилося двоє синів:

• Ульріх (близько 1176—1202) — герцог Каринтії у 1181—1202 роках, одруженим не був, дітей не мав;
• Бернард (близько 1181—1256) — герцог Каринтії у 1202—1256 роках, був одруженим з Юдітою Чеською, мав четверо дітей.

Незважаючи на укладений з Австрією союз, Герман втратив сюзеренитет над Штирією, яка стала самостійним герцогством, та Істрійською маркою, яка відійшла Меранському герцогству. Разом з тим, чоловік Агнеси сприяв економічному розвитку своїх володінь та заохочував розробку родовищ срібла та золота в Альпах, а також заснував дві столиці герцогства — Клагенфурт і Санкт-Файт. Він помер у жовтні 1181 року.

Агнеса пережила Германа на три місяці і пішла з життя 13 січня 1182.[4] Її тіло перевезли до Відня та поховали у крипті місцевого Шотландського монастиря поруч з батьками.[5]

• Lechner, Karl. Die Babenberger: Markgrafen und Herzoge von Österreich 976-1246. 5. vyd. Wien; Köln; Weimar: Böhlau, 1994. ISBN 3-205-98229-0
• Wertner Mór: Az Árpádok családi története, Nagy-Becskerek, Pleitz Ferencz Pál Könyvnyomdája, 1892.

• Профіль на Thepeerage.com (англ.)
• Генеалогія Агнеси Австрійської (англ.)
• Генеалогія Стефана III (англ.)
• Генеалогія Германа Каринтійського (англ.)