Естергом

Е́стергом (угор. Esztergom, словац. Ostrihom, нім. Gran) місто в північній Угорщині (близько 50 км на північний захід від Будапешта). Розміщене на правому березі Дунаю. У місці вздовж річки проходить кордон зі Словаччиною, а на протилежному березі розташоване словацьке місто-побратим Штурово. Естерґом був столицею Угорщини з Х до середини ХІІІ століття, доки король Бела IV Угор переніс королівський трон до Буди через татарську навалу. Тут відбулася коронація першого угорського короля Іштвана 1000 року, а також тут почали карбувати перші угорські монети (дукати) з написами: «Regia Civitas» («Королівське місто») та «Stephanus Rex» («Король Степан»).

Естерґом
Esztergom
Герб Прапор
Естергом
Основні дані
Країна  Угорщина
Медьє Комаром-Естерґом
Регіон Центральне Задунав'я
Перша згадка 972
Населення 27 979
Площа 100,11 км²
Густота населення 279,59 осіб/км²
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Поштові індекси 2500-2509
Телефонний код +36-33
Географічні координати 47°47′08″ пн. ш. 18°44′25″ сх. д.
Міста-побратими Штурово
Місцева влада
Вебсторінка esztergom.hu
Мер Етелка Романек
Мапа

Естерґом

Естерґом у Вікісховищі

Сьогодні Естерґом є резиденцією Примаса Угорщини римо-католицького архієпископа естергомського. Архієпископальний собор Естерґома є найбільшим храмом Угорщини, а також у місті є найбільша базиліка країни, яку було зведено в 1822—1869 роках у класичному стилі. В місті є багато музеїв. В Естерґомі розміщений угорський конституційний суд. З 1993 в місті відкрито завод Magyar Suzuki, у якому збираються моделі невеликих автомобілів.

Населення Естерґома станом на січень 2017 рік — 27 979 осіб[1]. Це друге найбільш заселене місто округу (медьє).

Етимологія назви

Існує кілька гіпотез щодо походження назви міста Естергом. Деякі кажуть, що воно походить від «Isztergum» («Iszter» значить «Дунай», а «Гам» — сусідня річка Garam). Ще одна версія стосується праболгарського «estrogin käpe» (тобто шкіряна броня) та «strgun» (тобто кожедуб), що може вказувати на місце, де колись жили ремісники-чинбарі. Також, є версія, що назва, імовірно, може походити від праслов'янського «stregti», що значить «стерегти», «нести варту», або «stregom» — сторожовий пост. Так, наприклад, у словацькій мові «striehnuť» — значить «стерегти», «пильнувати», у чеській «střeh» — «сторожити». Існує чимало близьких за значенням та звучанням топонімів у різних слов'янських країнах, наприклад: Dolná Strehová (на словацько-угорському кордоні), Strzegom у Польщі, Střehom (Чехія). Втім, перша письмова згадка про Естерґом — у 1079 року.

Давнє римське місто, що розташовалося на території сучасного Естерґому, звалося Solva. В ранньому середньовіччі зустрічається латинська назва Strigonium.

Численні варіанти назви, що зустрічаються в інших мовах вказують на важливість міста в історії Європи, наприклад: у Хорватії — Ostrogon, у Польщі — Ostrzyhom, у Сербії — Ostrogon, у Туреччині — Estergon, у Словаччині — Ostrihom, у Чехії — Ostřihom, у Білорусі — Эстэргам, у Німеччині — Gran.

Географія і транспорт

Місто розміщене за 46 кілометрів на північний захід від Будапешта. Це найпівнічніший населений пункт медьє Комаром-Естергом. Його також називають найвищим містом дунайського поясу. До Естерґома з Будапешта ведуть залізниця та автотраса вздовж правого берега Дунаю. Місто зв'язане регулярним автобусним і залізничним сполученням з Будапештом і сусідніми містами. Час на поїздку потягом чи автобусом до Будапешта — 1,5 години.

Клімат

Клімат
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 2,2 8,2 15,2 22,5 28,0 30,8 33,0 32,8 28,3 21,5 11,6 6,0 33,0
Середній максимум, °C 1,7 4,9 10,6 16,4 22,1 25,0 27,0 26,7 22,5 16,4 8,4 3,4 15,5
Середня температура, °C −1,2 1,6 6,0 11,3 16,2 19,2 21,0 20,6 16,7 11,3 5,2 0,8 10,7
Середній мінімум, °C −4 −1,7 1,5 0,8 10,3 13,5 14,9 14,5 11,0 6,3 2,1 −1,8 6,0
Абсолютний мінімум, °C −6,8 −5 −3 0,8 3,2 7,8 8,8 8,4 5,3 1,3 −1 −4,4 −6,8
Норма опадів, мм 36 35 31 40 59 67 51 56 42 39 56 45 557
Кількість сонячних годин 64 98 132 172 230 227 249 239 173 139 72 53 1848
Джерело: CLIMATE DATA[2]

Історія

Вигляд османського Естергому в 1664 р.

Естерґом — одне із найбільш старовинних міст Угорщини. Першими відомими мешканцями цього поселення були кельти. У часи римлян тут було розташоване укріплене поселення під назвою Сальвіо Мансіо. За деякими свідченнями саме тут імператор-філософ Марк Аврелій написав свою головну працю — книгу «Роздуми».

Після Великого переселення народів на цих землях осіли німці й авари, а пізніше слов'яни, що охрестили римське поселення Стрегом. Це слово й стало пізніше основою для сучасної назви міста, що було розташованим біля важливої переправи через Дунай. Стрегом став одним з головних замків Нітранського князівства та Великої Моравії.

Через декілька десятиліть після приходу угрів на початку X століття Естерґом став однією з резиденцій великого князя Гези і до XII століття — однією із резиденцій угорських королів. З X-го по середину XIII-го століття Естерґом був центром економічного, політичного та релігійного життя країни, її фактичною столицею. 976 року тут народився син Гези Вайк, що увійшов у історію як святий Іштван — саме ім'я Іштван він прийняв при хрещенні. 1001 року його він був коронований в Естерґомі. В період його правління було створено однойменний комітат і єпископство Естерґомське, яке до XVIII століття займало територію нинішньої Словаччини і являло собою головну церковну провінцію королівства. Естерґомський архієпископ володів титулом верховного священика Угорщини.

У XIII—XIV століттях місто пережило декілька нашесть: в середині XIII століття — монголів, 1304 року — армії чеського короля Вацлава III. Проте місто швидко відновилося і впродовж XIVXV століть пережило бурхливе піднесення. В місті було збудовано королівський палац і собор святого Адальберта, функціонували суспільні лікарні, вулиці було вимощено камінням.

Галерея

Примітки


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.