Агнес де Куртене
Агнес де Куртене (1136–1184) — мати єрусалимського короля Балдуїна IV Прокаженого та Сибіли I Єрусалимської, дочка графа Едеси Жослена II та Беатриси (дочки вірменського царя Костянтина I). В 1162–1163 рр. — королева-консорт Єрусалиму.
| Агнес де Куртене | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
1133 Едеське графство |
| Померла |
не раніше 1184 і не пізніше 1185 Акко |
| Країна |
 Єрусалимське королівство |
| Діяльність | аристократка |
| Титул | Count of Jaffad, count of Sidond, lord of Marashd і lord of Ramlad |
| Конфесія | християнство |
| Рід | House of Courtenayd |
| Батько | Жослен II (граф Едеси) |
| Мати | Béatrice de Saôned[1] |
| Брати, сестри | Жослен III (граф Едеси) і Isabelle de Courtenayd |
| У шлюбі з | Renaud of Marashd, Renaud of Marashd, Амальрік I, Hugh of Ibelind, Hugh of Ibelind, Reginald of Sidond і Reginald of Sidond |
| Діти | Балдуїн IV[1] і Сибіла I[1] |
Життєпис
Агнес належить до знаменитого роду Куртене, однойменного графства у середньовічній Франції. Представники цього роду обіймали візантійський та англійський престоли. Народилася в 1136 році в Едесі, яка належала її батькові з 1118 року. Проживала в цьому місті до 1151 року, до того часу, як місто було захоплене турками.
Два перших чоловіки Агнес — Рональд Мараш та Гуго Ібелін були вбиті турками. Агнес полишила Едесу в 1151 році і переїхала в Антіохію. В 1157 році Агнес одружилася з Аморі I, графом Яффи і Аскалону, брата короля Балдуїна III Єрусалимського. Вона народила Аморі трьох дітей — Балдуїна, Сибілу і Алікс, яка померла у ранньому дитинстві. В цей час Агнес і Аморі проживали у Єрусалимі, яким керувала Мелісенда Єрусалимська, а Балдуїн III тим часом був на війні.
В 1162 році померли і Мелісенда і Балдуїн III, тому Високою радою Аморі було дозволено зайняти єрусалимський трон, але тільки в тому разі, якщо він анулює свій шлюб з Агнес. Це було викликано тим, що Агнес де Куртене не мала достатнього впливу на дворову знать Єрусалимського королівства. Формальною причиною розірвання шлюбу була — кровна близькість Аморі та Агнес (ніби то хрестоносець Гі Монлері був їхнім спільним родичем).
Після розлучення з Аморі, Агнес була усунута від процесу виховання своїх дітей. В 1163 році Агнес де Куртене одружилася з Гуго Ібеліном. В 1169 році під час паломництва в Сантьяго-де-Компостелу (Іспанія) Гуго був вбитий арабами. Через рік вона вкотре одружилася з Рено Сідонським, з яким прожила до своєї смерті в 1184 році.
Незважаючи на своє формальне усунення від політичних процесів у Єрусалимському королівстві, вплив Агнес здійснювався через своїх дітей, з якими вона все ж тримала зв'язок. Історики приписують Агнес активне сприяння шлюбу її дочки Сибіли та Гі де Лузіньяна, який був укладений в 1180 році, і призвів до того, що діти Агнес очолювали королівство до самої смерті Сибіли в 1190 році
Литература
- Bernard Hamilton, «Women in the Crusader States: The Queens of Jerusalem», in Medieval Women, edited by Derek Baker. Ecclesiastical History Society, 1978
- Bernard Hamilton, The Leper King and his Heirs: Baldwin IV and the Crusader Kingdom of Jerusalem. Cambridge University Press, 2000.
- Hans Eberhard Mayer, «The Beginnings of King Amalric of Jerusalem», in B. Z. Kedar (ed.), The Horns of Hattin, Jerusalem, 1992, pp. 121–35.
- Marie-Adélaïde Nielen (ed.), Lignages d’Outremer. Paris, 2003.
- William of Tyre, A History of Deeds Done Beyond the Sea. E. A. Babcock and A. C. Krey, trans. Columbia University Press, 1943.
- en:Reinhold Röhricht (ed.), Regesta Regni Hierosolymitani MXCVII-MCCXCI, and Additamentum, Berlin, 1893—1904.
- Steven Runciman, A History of the Crusades, vol. II: The Kingdom of Jerusalem. Cambridge University Press, 1952.
- Lundy D. R. The Peerage