Адамович Євгенія Миколаївна
Євгенія Миколаївна Адамо́вич (нар. 1872 — пом. 1938) — більшовицька діячка.
| Євгенія Миколаївна Адамович | |
|---|---|
 | |
| Псевдо | Надя[1] |
| Народилася |
1872 Хорольський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія |
| Померла | 1938 |
| Alma mater | Тартуський університет |
| Суспільний стан | дворянка[1] |
| Партія | КПРС |
Біографія
Народилася у 1872 році на хуторі поблизу міста Хорола (тепер Полтавська область) в поміщицькій сім'ї. Навчалася в Кременчуцькій гімназії та на акушерських курсах в Юр'єві[1]. Навчалася у Дерптському університеті. З 1892 року брала участь у марксистських гуртках. Член Комуністичної партії з 1893 року.
Вела революційну роботу в Полтаві, Харкові, Москві, Калузі. З 1903 року, після II з'їзду РСДРП — більшовичка. В 1905—1910 роках — член ряду районних комітетів більшовиків у Петербурзі. В 1911—1912 роках працювала в Харкові, секретарка міського комітету РСДРП; учасниця Жовтневої революції в Петрограді, потім працювала в Наркомосі. З 1919 року — на радянській роботі на Україні, з 1922 року — в Істпарті ЦК КП(б)У. Авторка спогадів про В. І. Леніна, низки праць з історії більшовицьких організацій України.
Померла у 1938 році.
Примітки
Література
- Деятели революционного движения в России: Биобиблиографический словарь: От предшественников декабристов до падения царизма: [В 5 т.]. — Москва: Издательство Всесоюзного общества политических каторжан и ссыльно-поселенцев, 1927—1934;
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.