Адамян Лейла Вагоївна

Народилася 20 січня 1949 року в Тбілісі у вірменській сім'ї Ваго (Володимира) Хачатуровича (нар. 1925) і Ерануї Саркісовни Саакян (нар. 1925). Молодша сестра — Світлана, професор-офтальмолог.

У 1972 році закінчила 1-й Московський медичний інститут імені І. М. Сеченова, в 1974 році — клінічну ординатуру кафедри акушерства і гінекології цього інституту. Потім продовжила навчання в аспірантурі Всесоюзного науково-дослідного інституту акушерства і гінекології Міністерства охорони здоров'я СРСР. У 1977–1980 рр. працювала молодшим науковим співробітником, а в 1980–1989 рр. старшим науковим співробітником. З 1989 року по теперішній час керує відділенням оперативної гінекології.

1993 року Л. В. Адамян присвоєно вчене звання професора. У 1999 році обрана членом-кореспондентом РАМН, в 2004 р — дійсним членом РАМН; член Бюро відділення клінічної медицини РАМН.

У 2002 році створила і очолила кафедру репродуктивної медицини та хірургії на факультеті післядипломної освіти Московського державного медико-стоматологічного університету. З 30 березня 2007 року є заступником директора Центру з наукової роботи.

Була одружена з хірургом, академіком Арнольдом Арамовичем Адамяном (1935–2012). Має двох доньок — Степанян Ася Арнольдівна (нар. 1970) і Осипова Агнеса Арнольдівна (нар. 1971), обидві гінекологи, — і п'ять онуків — Михайло, Катерина, Лейла, Едуард і Наталія.

З 2006 року була одружена з власником російського заводу «Баскін Роббінс» Юрієм Абрамяном. Після його смерті успадкувала бізнес.

У 1977 році захистила кандидатську дисертацію на тему: «Репродуктивна функція у хворих ендометріоїдними кістами яєчників до і після лікування»[1].

У 1985 році захистила докторську дисертацію на тему: «Стан репродуктивної системи хворих доброякісними пухлинами внутрішніх статевих органів і принципи її відновлення після реконструктивно-пластичних операцій»[1].

Автор 17 винаходів і численних праць в галузі гінекології. Майстерно володіє всіма видами традиційних гінекологічних операцій. Головний акушер-гінеколог Росії.

Л. В. Адамян є президентом товариства репродуктивної медицини та хірургії і Російської асоціації ендометріозу, віце-президентом Національної асоціації гінекологів-ендоскопістів Росії. Під її керівництвом організовано і проведено на базі НЦ АГіП 26 Міжнародних конгресів з різних аспектів гінекології, на яких були присутні більше 10000 учасників, а з 2006 р — і щорічні Міжнародні конгреси з репродуктивної медицини.

Монографії

• «Післяопераційні спайки» (у співавторстві з В. І. Кулаковим і О. А. Мінбаєвом, 1998),
• «Пороки матки і піхви» (у співавторстві з В. І. Кулаковим і А. З. Хашукоєвою, 1998),
• «Генетичні аспекти гінекологічних захворювань» (в співавторстві з В. А. Спіциним і Є. М. Андрєєвою, 1999),
• «Гістеректомія і здоров'я жінки» (у співавторстві з В. І. Кулаковим і С. І. Аскольською, 1999),
• «Генітальний ендометріоз» (у співавторстві з С. О. Гаспарян, 2004),
• «Вірусні інфекції і вагітність» (у співавторстві з В. М. Кузьміним).[2]

Посібники

• «Ендометріози» (у співавторстві з В. І. Кулаковим, 1998),
• «Оперативна гінекологія — хірургічні енергії» (у співавторстві з В. І. Кулаковим, О. А. Мінбаєвом, 2000),
• «Ендоскопія в гінекології» (у співавторстві з В. І. Кулаковим, 2000),
• «Керівництво з охорони репродуктивного здоров'я» (в колективі авторів, 2001),
• «Оперативна гінекологія дітей і підлітків» (у співавторстві з О. А. Богдановою, 2004);[2]

Атласи

• «Магнітно-резонансна томографія в гінекології» (у співавторстві з В. І. Кулаковим і К. Д. Мурватовим, 1999),
• «Ехографія органів малого тазу. Кісти придатків матки і доброякісні кістоми яєчників» (у співавторстві з В. М. Демидовим і А. І. Гусом, 1999),
• «Ехографія органів малого таза. Ендометріоз» (у співавторстві з В. М. Демидовим і А. І. Гусом, 1999),
• «Ехографія органів малого таза у жінок» (у співавторстві з В. М. Демидовим і А. І. Гусом, 2000),
• «Спіральна комп'ютерна томографія в гінекології» (у співавторстві з В. І. Кулаковим, В. М. Макаренком і К. Д. Мурватовим, 2001).[2]

Книги за редакцією Л. В. Адамян

• «Матеріали міжнародного конгресу з ендометріозу» (1996),
• «Матеріали міжнародного конгресу з діагностики та лікування патології матки» (1997),
• «Лапароскопія і гістероскопія в діагностиці та лікуванні гінекологічних захворювань» (1998),
• «Ендоскопія в гінекології» (1999),
• «Ендоскопія в діагностиці, лікуванні та моніторингу жіночих хвороб (гінекологія, акушерство, онкогінекологія, урогінекологія, проктогінекологія)» (2000),
• «Ендоскопія і альтернативні підходи в хірургічному лікуванні жіночих хвороб» (2001),
• «Лапароскопія і гістероскопія в гінекології і акушерстві» (2002),
• «Нові технології в гінекології» (2003),
• «Сучасні технології в діагностиці та лікуванні гінекологічних захворювань» (2004, 2005).[2]

Важливі розділи у закордонних монографіях

• «Principles of laparoscopic surgery: basic and advanced techniques»/ed. Maurice E. Arregui et al. Springer-Verlag, 1995;
• «Gynecologic and obstetric surgery»/ed. David Nichols. Mosby, 1999;
• «A Practical Manual of Laparoscopy: A Clinical Cookbook»/eds. Resad Pasic and Ronald Levine. Parthenon Publishing Group, 2002.[2]

Засновник і президент благодійного фонду Лейли Адамян в області підтримки соціально-культурних ініціатив з метою збереження жіночого здоров'я[3][4].

Нагородження орденом «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня. 22 грудня 2014 року

• Заслужений діяч науки Російської Федерації (2002)
• Премія Уряду Російської Федерації в галузі науки і техніки (2001) — за розробку і впровадження в практику ендоскопічних методів у гінекології[5]
• Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV (2009), III (2014 року)[6] і II (2018)[7] ступенів
• Золота медаль імені Льва Миколаєва (2016) за істотний внесок в освіту, популяризацію досягнень науки і культури

• Персональна сторінка Лейли Вагоївни Адамян на офіційному сайті РАН (рос.)
• Лейла Вагоевна Адамян // Сайт Международного объединенного биографического центра